КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ БЛОК


БІБЛІОТЕКА ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ЗНАМЕННІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2024 РОКУ

Календар 2024 Літературні та мистецькі дати 2024 Міжнародний календар 2024 Вінниччина 2024


Скорочена версія формується на базі видання ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва:
Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2024 року : хронол. довід. / уклад. О. Ю. Антонюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник ; Департамент гуманітар. політики Вінниц. обл. військ. адмін. ; ВОУНБ ім. В. Отамановського. – Вінниця, 2023.

Навігація

У 2024 році
виповнюється
01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12


ЦЕЙ ДЕНЬ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕЙ ДЕНЬ В ВСЕСВІТНІЙ ІСТОРІЇ

У 2024 році виповнюється:

  • 850 років (1174) з часу першої письмової згадки про с. Погоріла (нині с. Дружба Могилів-Подільського р-ну).
  • 590 років (1434) з часу утворення Подільського воєводства (частково на території сучасної Вінниччини) внаслідок угоди між Великим князівством Литовським і Польщею.
  • 590 років (1434) з часу утворення Хмільницького староства у новоствореному Подільському воєводстві, куди входило 28 сіл і містечко Уланів.
  • 590 років (1434) з часу першої письмової згадки про с. Дзвониха Вінницького р-ну.
  • 460 років тому (1564) у м. Брацлав (нині смт Тульчинського р-ну) було запроваджено магдебурзьке право.
  • 460 років (1564) з часу першої письмової згадки про с. Зіновинці (нині с. Шевченка Хмільницького р-ну).
  • 430 років (1594) відтоді, як з?явилася перша письмова згадка про с. Вишківці Тульчинського р-ну.
  • 400 років тому (1624) у Вінниці засновано домініканський монастир. Нині тут міститься Свято-Преображенський кафедральний собор, який є національною пам’яткою архітектури й головним храмом Вінницької єпархії Української православної церкви.
  • 390 років тому (1634) діячі Київського колегіуму за сприяння П. Могили заснували братську школу у Вінниці. Мета закладу – надавати таку освіту, яка б ґрунтувалася на власних культурних традиціях і водночас не відрізнялася від польських і західноєвропейських шкіл. Тут навчалися діти різних суспільних станів: міщан, козаків, духовенства та шляхти. Сироти та учні з незаможних родин жили в бурсах. Братські школи відігравали значну роль у поширенні освіти та культури в Україні, збереженні національної свідомості в абсолютної більшості українського суспільства.
  • 370 років (1654) з часу подорожі Павла Халебського (Алепського), церковного діяча, мандрівника, письменника, Україною, зокрема Поділлям та Брацлавщиною.
  • 325 років від дня народження Мануїла Олександровича Козачинського (в чернецтві Михайло) (1699, м. Ямпіль – 15.08.1755, м. Слуцьк, нині Мінська обл., Білорусь), українського письменника, педагога, філософа, церковного та культурного діяча.
  • 290 років тому (1734) розпочалося гайдамацьке повстання на Брацлавщині під керівництвом Верлана. Верлан (Верлян, рік народження і рік смерті невідомі) був одним з ініціаторів та натхненників гайдамацького руху в Україні. Саме на Брацлавщині, де діяв його загін, він набув найбільшої масовості та найжорстокіших своїх форм. До речі, саме загону Верлана поляки дали назву «гайдамаків», а вже потім ця назва перейшла й на всіх повстанців.
  • 290 років (1734) з часу першої письмової згадки про с. Козятин Хмільницького р-ну, пов’язаної з повстанням Верлана.
  • 290 років (1734) з часу першої письмової згадки про с. Піщана, нині смт Піщанка.
  • 275 років тому (1749) з’явилася перша письмова згадка про с. Пляхова Хмільницького р-ну.
  • 255 років тому народився Антон Петрович Змійовський (Змієвський, Жмійовський) (1769–1834), український письменник, актор, театральний діяч. У діяльності митця слід виокремити період, коли він перебував на посаді режисера маєткового театру графа Станіслава Фелікса Потоцького в Тульчині. За різними даними, цей період тривав від 1799 (між 1800 і 1803?) до 1805 (або 1808) року.
  • 250 років (1774) відтоді, як вперше з’явилася згадка про с. Юрівка Хмільницького р-ну.
  • 230 років тому (1794) засновано с. Краснянка Вінницького р-ну.
  • 220 років (1804) відтоді, як Хмільник став позаштатним містом Літинського повіту.
  • 210 років тому (1814) відомий голландський майстер садово-паркового мистецтва Д. Маклер навколо палацу Вітославських-Львових у с. Чернятин Жмеринського р-ну реконструював парк у пейзажному стилі. У колишньому палаці нині розміщено Відокремлений структурний підрозділ «Чернятинський фаховий коледж ВНАУ» (створений 1922 р.).
  • 210 років тому (1814) у Мурованих Курилівцях Д. Маклер поряд із палацом (1805), пам’яткою архітектури ХІХ ст., заклав розкішний пейзажний парк, уміло використавши унікальний місцевий ландшафт. Палац і парк, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, збереглися до нашого часу та прикрашають селище.
  • 180 років (1844) з часу заснування Вознесенського кам’яного храму в с. Широка Гребля Хмільницького р-ну (нині храм Вознесіння Господнього).
  • 160 років тому народився Валеріан Васильович Боржковський (1864, м. Мізяків, тепер село Хмільницького р-ну – 01.06.1919, м. Київ), український етнограф, фольклорист, історик Поділля, громадсько-політичний діяч. Протягом 1902–1919 рр. жив і працював у Вінниці.
  • 155 років (1869) з часу заснування приватної вінницької друкарні Й. Ваховича (нині ПрАТ «Вінницька обласна друкарня»).
  • 155 років тому (1869) в Малій Жмеринці відкрито церковнопарафіяльну школу, у Великій Жмеринці – однокласну міністерську школу.
  • 155 років (1869) з часу відкриття церковноприходських шкіл у селах Чепелі, Війтівці Хмільницького р-ну.
  • 155 років тому (1869) в Ямполі відкрито міське двокласне училище.
  • 155 років тому (1869) при Різдвяно-Богородичному храмі (нині Різдва Пресвятої Богородиці) у м. Хмільник відкрито однокласне міністерське народне училище.
  • 155 років від дня народження Федора Степановича Присяжнюка (1869, с. Грабівці (нині с. Червоне Жмеринського р-ну) – 09.01.1949, там само), українського педагога, поета-аматора.
  • 150 років (1874) з часу відкриття церковноприходської школи в с. Лип’ятин Хмільницького р-ну.
  • 150 років тому (1874) засновано Соколівський цукровий завод (зараз ТОВ «СВІТКАР» «Соколівський цукровий завод») (Тульчинський р-н).
  • 140 років тому (1884) у с. Флорино Гайсинського р-ну було засновано церкву Покрови Пресвятої Богородиці.
  • 140 років (1884) з часу відкриття церковноприходської школи у с. Голодьки Хмільницького р-ну.
  • 140 років тому (1884) Михайло Коцюбинський написав одне з ранніх оповідань вінницького періоду «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма».
  • 130 років від дня народження Леона Криштола (1894, м. Шаргород – 1959, м. Нью-Йорк, США), єврейського прозаїка, перекладача, журналіста.
  • 130 років (1894) з часу відкриття міністерського народного училища у с. Терешпіль Хмільницького р-ну.
  • 125 років (1899) з часу виходу у світ новели М. Коцюбинського «В путах шайтана».
  • 125 років тому (1899) в Мурованих Курилівцях відкрито сільську ремісницьку навчальну майстерню з 3-річним строком навчання, де здобували освіту діти заможних батьків.
  • 125 років тому (1899) розпочало практичну діяльність Подільське товариство сільського господарства й сільськогосподарської промисловості. Воно активно працювало до 1918 р.
  • 125 років тому (1899) було побудовано Юзефо-Миколаївський цукровий завод. Сьогодні це – Михайлинський цукровий завод ТзОВ «Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія». Продукція заводу – цукор-пісок, патока, жом, яку він продає в іноземні країни.
  • 125 років тому (1899) у Жмеринці було відкрито друкарню.
  • 110 років від дня народження Петра Устимовича Богатиря (1914, с. Гулі Жмеринського р-ну Вінницької обл. – 29.09.1959, с. Фількіно Свердловської обл., нині РФ), Героя Радянського Союзу (1940).
  • 110 років від дня народження Корнія Андроновича Зозулі (1914, с. Михайлівка Тульчинського р-ну – зник безвісти у листопаді 1944 р.), учасника Другої світової війни, повного кавалера ордена Слави.
  • 110 років тому народився Іван Хмельницький (справж. Костянтин Коспірук) (1914, с. Лопатинці, нині Жмеринського р-ну – 17.09.1962, м. Нью-Йорк, США), український журналіст, письменник, мемуарист.
  • 110 років тому (1914) у Немирові архітектор І. Фомін завершив будівництво палацу за проєктом чеського архітектора Іржі Стібрала, відомого як палац княгині М. Щербатової. З 1921 р. у ньому містився будинок відпочинку. Нині там відомий далеко за межами України клінічний санаторій «Авангард».
  • 110 років тому (1914) у Вінниці вийшла друком книга І. Шиповича «О границах бывшей Брацлавщины, исторической жизни в ней, отношения Брацлавщины и Подолии».
  • 105 років (1919) відтоді, як засновано КЗ «Бершадська центральна районна бібліотека» (нині КЗ «Бершадська бібліотека»).
  • 100 років з часу (1924) заснування КЗ «Мурованокуриловецька центральна районна бібліотека» (нині КЗ «Мурованокуриловецька селищна публічна бібліотека»); КЗ «Тростянецька центральна районна бібліотека» (нині КЗ «Публічна бібліотека Тростянецької селищної ради»).
  • 100 років тому (1924) поблизу Вінниці збудовано Сабарівську ГЕС.
  • 100 років (1924) від дня створення Вінницького міського комунального підприємства «Вінницязеленбуд».
  • 100 років тому (1924) відбувся І з’їзд колгоспників Подільської губернії.
  • 100 років (1924) від першого випуску агрономічно-ветеринарної школи, яка діяла в палаці Ксідо (Хмільник).
  • 90 років (1934) з часу присвоєння імені Олександра Івановича Ющенка Вінницькій обласній психіатричній лікарні (нині Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної Ради»).
  • 90 років (1934) з часу відкриття Погребищенського районного будинку культури, нині КЗ «Центр культури та дозвілля Погребищенської міської ради» Вінницького р-ну).
  • 90 років (1934) виповнюється Жмеринській міській бібліотеці для дітей. З 2012 року – Бібліотека сімейного читання м. Жмеринка (нині КЗ «Публічна бібліотека Жмеринської міської ТГ»).
  • 90 років тому (1934) засновано Калинівський машинобудівний завод, нині Приватне акціонерне товариство «Калинівський машинобудівний завод».
  • 90 років тому (1934) організовано дитячу технічну станцію (нині Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді).
  • 90 років тому (1934) у м. Хмільник було відкрито родовище мінеральних радонових вод, які за гідрогеологічним походженням, іонним складом та лікувальними властивостями не мають аналогів серед відомих мінеральних вод Європи.
  • 85 років (1939) виповнюється Барській районній бібліотеці для дітей (нині бібліотека-філія для дітей КЗ «Барська публічна бібліотека»).
  • 75 років (1949) виповнюється Крижопільській районній бібліотеці для дітей (нині бібліотека для дітей КЗ «Публічна бібліотека Крижопільської селищної ради»).
  • 75 років тому (1949) засновано народний аматорський фольклорний ансамбль народної пісні Богданівського СБК Тульчинського р-ну.
  • 75 років тому (1949) в Немирові було відкрито обласну школу майстрів сільськогосподарського виробництва.
  • 55 років (1969) з часу заснування ВСП «Барський фаховий коледж транспорту та будівництва Національного транспортного університету».
  • 55 років тому (1969) двом океанським суднам-теплоходам та риболовецькому траулеру було присвоєно назву «Козятин».
  • 55 років (1969) відтоді, як у Хмільнику відкрито монумент Слави воїнам громадянської та Другої світової воєн.
  • 50 років тому (1974) відкрито Вінницьку центральну міську бібліотеку ім. І. Бевза ЗК «Вінницька міська централізована бібліотечна система».
  • 50 років (1974) з часу створення народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю Брусленівського СК Вінницького району.
  • 50 років (1974) з часу заснування Бронницького ботанічного заказника загальнодержавного значення площею 265 га в Могилів-Подільському р-ні.

    СІЧЕНЬ

    1 січня

  • 130 років від дня народження Василя Васильовича Максимця (01.01.1894, с. Багринівці Вінниц. р-ну – 10.10.1941, Новосибір. обл., нині РФ), поета, кооператора, секретаря Вінницької організації УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) (1919), члена Вінницької філії Спілки українських радянських селянських письменників «Плуг». Друкував свою поезію у вінницьких газетах «Шлях», «Селянська громада», «Червоне село». Безпідставно заарештований 2 серпня 1937 р. і засуджений на 10 років. Загинув на засланні. Реабілітований 1989 р.
  • 90 років від дня народження Ганни Филимонівни Коваль (01.01.1934, с. Велика Стадниця Вінниц. р-ну – 08.03.2012, с. Бохоники цього ж р-ну), фольклористки, етнографа, медпрацівника, народної цілительки. Нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня (2003).
  • 75 років тому народилася Алла Володимирівна Ліпська (01.01.1949, смт Тиврів), краєзнавець, етнограф, музеєзнавець. 1974 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (тепер ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). Протягом 1976–2023 рр. працювала у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Досліджує історію конфесійних культур Поділля, сакральне мистецтво краю, культуру національних меншин Поділля. Автор ряду наукових розвідок. Брала участь у створенні низки краєзнавчих виставок.
  • 50 років тому (01.01.1974) на базі Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту засновано Вінницький політехнічний інститут (нині Вінницький національний технічний університет).

    2 січня

  • 75 років від дня народження Олександра Тимофійовича Дробахи (02.01.1949, с. Оратів Вінниц. р-ну), художника, графіка, члена НСХУ (1990). Створює батик, абстрактні композиції. Його роботи неодноразово експонували в Україні, Молдові, Польщі, Румунії, Австралії.
  • 60 років тому народилася Тетяна Володимирівна Константинович (02.01.1964, м. Вінниця), терапевт, пульмонолог вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук (2011), професор (2013). Член асоціації лікарів Поділля. З 2012 р. – професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Член державної атестаційної комісії цього закладу вищої освіти. Автор понад 180 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників. Напрям наукових досліджень – лікування хворих на бронхіальну астму за умов наявності супутніх соматичних станів з урахуванням фармакоекономічних показників та показників якості життя.

    3 січня

  • 70 років тому народилася Тамара Антонівна Ковальчук (03.01.1954, с. Глибочок Гайсинського р-ну ), гігієніст, доктор медичних наук (2003), директор Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини». Наукові дослідження: діагностика й лікування професійних захворювань, моніторинг стану здоров’я, обґрунтування допустимих безпечних термінів роботи людей у шкідливих умовах гірничо-металургійного виробництва, машинобудування, будівництва та хімічної промисловості.
  • 60 років від дня народження Юрія Дамазійовича Кафарського (03.01.1964, м. Могилів-Подільський), живописця, скульптора, члена НСХУ (2000). 1986 р. закінчив художньо-графічне відділення Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського. З 1988 р. – викладач Могилів-Подільської художньої школи. Працює в галузі станкового живопису, монументальної та станкової скульптури. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1995 р.), живописно-графічних пленерів у Вінницькій, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Харківській областях, м. Седнів (Чернігівська обл.), скульптурних пленерів у м. Ямпіль Вінницької області. У Вінниці відбулося 5 персональних виставок митця (1993, 1995, 2002, 2005, 2007). Його твори зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, приватних колекціях.

    5 січня

  • 70 років від дня народження Петра Васильовича Слободянюка (05.01.1954, с. Літинка Вінниц. р-ну), педагога, художника, письменника, поета-гумориста, громадського діяча, краєзнавця. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Голова Літинської районної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», очолює літературно-мистецьке об’єднання ім. Х. Замоцного «Дзвінкова криниця», яке працює на базі КЗ «Публічна бібліотека» Літинської селищної ради Вінницького району. Друкується в періодичній пресі. Має ряд державних нагород і відзнак.

    6 січня

  • 190 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Хмільниц. р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського поета-класика, перекладача, фольклориста, професійного лікаря, громадського діяча. На Вінниччині щорічно проводять заходи зі вшанування пам’яті нашого славетного земляка. Починаючи з 1981 р., на його батьківщині, в с. Хомутинці, проходить щорічне районне свято сатири і гумору. Обласне свято ім. С. Руданського проводять раз на два роки. Один раз на 5 років у м. Калинівка відбувається Всеукраїнське літературно-мистецьке свято ім. С. Руданського. 1994 року засновано Всеукраїнську літературно-мистецьку премію його імені. З ініціативи відомого гумориста-сатирика А. Гарматюка в березні 1998 р. створено громадське творче об’єднання – Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського.
  • День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсин. р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чуcовського р-ну Перм. обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 в Києві), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно). Твори Стуса введено до шкільної програми української літератури. У с. Рахнівка йому відкрито меморіальну дошку й пам’ятник. З 1989 р. на Вінниччині в січні щорічно проводять Стусівські читання. На початку вересня вшанування пам’яті В. Стуса відбувається біля пам’ятника, встановленого на майдані його імені (2002, Вінниця). У 2012 р. засновано премію імені Василя Стуса «Патріот України». Його ім’я присвоєно Донецькому національному університету, який у зв’язку з подіями російсько-української війни на Сході України нині працює в м. Вінниця.
  • 75 років тому народився Микола Володимирович Луків (06.01.1949, с. Куманівці Хмільниц. р-ну), український журналіст, поет, публіцист, заслужений діяч мистецтв України (1997), академік Української екологічної академії наук. Головний редактор журналу «Дніпро» (від 1984). Автор двох десятків поетичних збірок. Понад 300 віршів М. Луківа покладено на музику, зокрема композитором А. Горчинським. Вони стали популярними піснями. Лауреат низки премій, зокрема Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. Член НСПУ (1974).
  • 70 років тому народився Микола Адамович Станіславчук (06.01.1954, с. Лозна Хмільниц. р-ну), доктор медичних наук (1997), професор (2002). З 2006 р. – завідувач кафедри факультетської терапії (нині кафедра внутрішньої медицини № 1) ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Має низку відзнак та нагород.

    9 січня

  • 100 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (09.01.1924, м. Тбілісі, Грузія – 23.07.1990, там само; похов. у м. Єреван, Вірменія), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, народного артиста України (з 1990), лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно). Світову славу Параджанову приніс кінофільм «Тіні забутих предків» (1964), знятий за мотивами повісті нашого земляка Михайла Коцюбинського. Зазнав політичних репресій. Протягом 1974–1976 рр. відбував покарання у виправних установах поблизу Вінниці: у Губнику та Стрижавці.
  • 65 років тому народилася Катерина Іванівна Висоцька (09.01.1959, с. Михайлівка Жмерин. р-ну), директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (з 2008 р.), історик, музеєзнавець, краєзнавець, заслужений працівник культури України. Під керівництвом К. Висоцької у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї здійснюються проєкти зі збереження та популяризації історико-культурної спадщини Поділля. Автор низки музейних експозицій, стаціонарних та пересувних виставок. Засновник та голова правління ГО «Асоціація музеїв Вінниччини».

    14 січня

  • 100 років від дня народження Андрія Пилиповича М’ястківського (14.01.1924, с. Соколівка, нині Тульчин. р-ну – 17.11.2003, м. Київ), поета, прозаїка, драматурга, перекладача, члена СПУ (1955). Учасник Другої світової війни. Автор численних поетичних збірок, романів, повістей, новел, образків, п’єс. Писав вірші для дітей. Низку поезій покладено на музику. Особливої популярності набули пісні: «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорнії вуса» (муз. В. Верменича). Лауреат кількох літературних премій.

    18 січня

  • 190 років від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (18.01.1834, містечко Махнівка, нині с. Махнівка Хмільниц. р-ну – 21.03.1908, м. Київ), українського історика, археолога, етнографа, лікаря, публіциста, педагога, громадського діяча. З ім’ям В. Антоновича пов’язані зародження та розвиток українофільського руху. У 1869–1870 рр. брав участь в експедиції, яка збирала народознавчі та краєзнавчі матеріали в багатьох губерніях, зокрема на Поділлі. На Вінниччині вивчав скельні дністровські печери, проводив розкопки біля с. Кальник Липовецького повіту. У 80-х рр., оглядаючи Вінницю, знайшов давнє городище на лівому березі Південного Бугу. Працюючи головним редактором (1864–1880) Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, зібрав, відредагував і видав 8 томів документів «Архив Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16–18 ст. Писав поезії, переважно на історичну тему.

    19 січня

  • 75 років від дня народження Тетяни Олександрівни Борковської (19.01.1949, с. Гнатівка Хмільниц. р-ну), співачки, заслуженої артистки України (1995). По закінченні Київського музичного училища (1972) працювала солісткою провідних хорових колективів України: камерного хору Українського гастрольно-концертного об’єднання (1975–1984), Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки (1984–2000). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1992).

    21 січня

  • 130 років з дня смерті Йосипа (Юзефа) Антонія Роллє (26.09.1830, хутір Генріхівка, нині селище Роля Жмерин. р-ну – 21.01.1894, м. Кам’янець-Подільський), польського історика, лікаря, письменника-краєзнавця, громадського діяча. Гімназійну освіту здобував у Немирові, Вінниці. Деякий час працював лікарем у с. Яришів біля Могилева-Подільського. 30 років свого життя присвятив дослідженню історії Поділля. Активно співпрацював із подільськими краєзнавцями Ю. Сіцінським, М. Яворовським. Автор наукових праць «Запровадження медицини і хвороби епідемічні в давньому Подільському воєводстві на початку XV ст.» (1872), «Записки подільські на кордонах молдавських» (1880), «Побожжя в XVII і XVIII ст.» (1890) та ін.
  • 100 років від дня народження Петра Калениковича Волинця (21.01.1924, с. Павлівка Хмільниц. р-ну – 02.04.1943, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (посмертно 1965). Закінчив перший курс Вінницького педагогічного інституту. На фронтах Другої світової війни – з червня 1941 р. У боях під Києвом був поранений та потрапив у полон, з якого втік. Навесні 1942 р. дістався до рідного села, де згодом створив та очолив партизанський загін. В одному з боїв Петро Каленикович був важко поранений. Загинув 2 квітня 1943 р.

    22 січня

  • 25 років тому народився Євген Михайлович Пальченко (22.01.1999, с. Ометинці Вінниц. р-ну), український військовослужбовець, старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. У ході російського вторгнення в Україну 2022 р. старший лейтенант Євген Пальченко наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками, три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в’їзді до Миколаєва. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі надано звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».

    27 січня

  • 185 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (27.01.1839, хутір поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста), Київ. обл. – 26.01.1884, м. Бориспіль), видатного українського й російського етнографа, фольклориста, географа, краєзнавця, автора національного Гімну «Ще не вмерла Україна». Очоливши в 1870 р. етнографічну експедицію в Південно-Західний край, працював у Гайсинському, Ольгопільському, Балтському, Ямпільському, Могилівському, Летичівському, Літинському та Вінницькому повітах Поділля, де зібрав чимало фольклорно-етнографічних матеріалів

    28 січня

  • 170 років від дня народження Володимира Костянтиновича Високовича (28.01.1854 (за ін. даними 14.03), м. Гайсин – 26.05.1912, м. Київ), лікаря-патологоанатома, епідеміолога, доктора медицини (1882), професора (1895). Закінчив Харківський університет (1876). З 1877 р. – прозектор військових шпиталів на Кавказі. В основному життя пов’язане з Харківським, Київським медичними навчальними закладами. Наукові праці присвячені питанням патологічної анатомії, епідеміології та бактеріології. Застосував масові щеплення проти черевного тифу. Неодноразово очолював боротьбу з епідеміями чуми й холери в Україні, Росії, Індії. Один із засновників Київського бактеріологічного інституту, Товариства боротьби із заразними хворобами. До курсу викладання патологічної анатомії ввів курс бактеріології.
  • 130 років тому народився Соломон Соломонович Каган (16 (28).01.1894, містечко Ладижин Гайсинського повіту Подільської губернії, нині місто Гайсинського р-ну Вінницької обл. – 17.03.1965, м. Київ), гігієніст, доктор медичних наук (1935), професор (1926). Автор понад 200 наукових праць. Напрямки наукових досліджень: соціальна гігієна, санітарна статистика, демографія та історія медицини.
  • 100 років тому народився Олександр Якович Фіщенко (28.01.1924, с. Кирнасівка Тульчин. р-ну – 07.05.1994, м. Вінниця), хірург, доктор медичних наук (1976), професор (1978). Учасник Другої світової війни.

    ЛЮТИЙ

    3 лютого

  • 100 років тому народився Іван Васильович Кузьмін (03.02.1924, с. Угуй Усть-Тарського р-ну Новосибір. обл., РФ – 5.05.2018), український учений-кібернетик та учений у галузі теорії інформації, доктор технічних наук (1965), професор (1966), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979), лауреат Державної премії України, академік і віцепрезидент міжнародної Академії наук прикладної радіоелектроніки, президент Вінницької Малої академії наук, стипендіат Президента України, ректор Вінницького політехнічного інституту (тепер Вінницький національний технічний університет) (1976–1989). Автор понад 600 наукових праць і методичних посібників, з них – 22 монографії, 12 підручників та навчальних посібників, автор та співавтор близько 400 наукових статей. Йому належить близько 100 винаходів.

    9 лютого

  • 75 років тому народився Сергій Дмитрович Гальчак (09.02.1949, с. Сосни Вінниц. р-ну), доктор історичних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Президії НСКУ, член-кореспондент Української академії історичних наук, заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України. Досліджує різні аспекти історичного минулого українського Поділля. Автор низки книг і монографій, понад сотні наукових публікацій.

    11 лютого

  • 70 років від дня народження Степана Івановича Дровозюка (11.02.1954, с. Торків Тульчин. р-ну), педагога, доктора історичних наук (2006), професора (2007), ректора Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти», краєзнавця. Досліджує різні аспекти історії Поділля 20–30-х рр. ХХ століття. Учасник та організатор регіональних історико-краєзнавчих конференцій. Автор понад 130 наукових праць.

    12 лютого

  • 110 років від дня народження Оксентія Гнатовича Мороза (12.02.1914, с. Борівка Могилів-Поділ. р-ну – 28.05.1969, м. Донецьк), Героя Радянського Союзу (1943). У Червоній армії – з 1941 р. Учасник Другої світової війни з березня 1943 р. Командир відділення мінометної роти 702-го стрілецького полку 213-ї стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії (Степовий фронт). 27 вересня 1943 р. із групою бійців одним із перших переплив через р. Дніпро й знищив ворожу кулеметну точку. 28 вересня взяв участь у відбитті восьми контратак противника. Після війни жив на хуторі Гладківка (нині у складі с. Іванопілля Донецької області). Працював механізатором. Нагороджений орденами та медалями.
  • 100 років від дня народження Миколи Федоровича Степового (12.02.1924, с. Варшиця (нині в межах м. Калинівка) Хмільниц. р-ну – 24.07.1944, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (1944). У Червоній армії – з серпня 1942 р. Закінчивши Подільське артилерійське училище (1943), брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на Калінінському фронті. 24 липня 1944 р. подолянин загинув у бою. Нагороджений орденами.
  • 100 років тому народився Григорій Васильович Терентьєв (12.02.1924, м. Вінниця – 1993), хірург, доктор медичних наук (1975), професор (1975). Учасник Другої світової війни. Автор понад 80 наукових праць, 10 винаходів і 60 рацпропозицій. Нагороджений багатьма бойовими нагородами, знаком «Відмінник охорони здоров’я».

    14 лютого

  • День народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога, майстрині народного живопису та витинання. Передала в ІМФЕ АН України записи понад 1000 народних пісень, стільки ж прислів’їв і загадок, 200 казок та легенд, близько 200 повір’їв, чимало народних прикмет, голосінь, небилиць та ін. Частина її фольклорних зібрань увійшла до книг «Ігри та пісні», «Колядки та щедрівки», «Весілля», «Народні оповідання» тощо. Авторка ряду сценаріїв обрядових свят, зібрала 54 зразки народної вишивки, розмальовувала хати. Самобутня майстриня паперових витинанок, які були представлені на виставках в Україні та за її межами, відзначені нагородами. Учасниця всеукраїнських та обласних фольклористичних конференцій, ініціатор І Всеукраїнського свята витинанки (1993). Будинок Марії Руденко з численними фольклорно-етнографічними колекціями перетворено на народний музей. Заслужений працівник культури УРСР (1970), лауреат Премії імені П. Чубинського (1992). На її честь Міжнародний центр малих планет при астрофізичному інституті США назвав відкриту кримським астрономом М. Черних зірку – «Горлиця» (за назвою очолюваного нею самодіяльного ансамблю).

    15 лютого

  • 35 років тому (15.02.1989) було виведено радянські війська з Афганістану. 15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В Афганістані проходили службу 3193 уродженці Вінницької області. 168 з них не повернулися додому, двоє пропали безвісти, доля молодшого сержанта Сергія Гевенка залишається невідомою. 182 отримали поранення, 116 земляків дістали інвалідність. 15 лютого 1993 р. у м. Вінниця відкрито Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані у 1979–1989 рр. З 1999 р. у м. Гайсин діє Народний музей ветеранів Афганістану. 7 травня 1994 р. у м. Вінниця відкрито пам’ятник «Перерваний політ» (архітектор Ю. Козерацький), на мармуровій стелі якого викарбувано імена загиблих подолян. Пам’ятники загиблим воїнам-«афганцям» встановлено у 23 районних центрах Вінниччини.

    17 лютого

  • 360 років з дня страти Івана Федоровича Богуна (близько 1618 – 17.02.1664, м. Новгород-Сіверський), українського військового та державного діяча доби Визвольної війни українського народу XVII ст., полковника подільського, кальницького (вінницького), наказного гетьмана України. Походив із української шляхти. У Вінниці, на вул. Козицького, встановлено пам’ятний знак на честь перемоги козацьких військ під командуванням І. Богуна над польсько-шляхетськими загарбниками при обороні Вінниці (1651).

    18 лютого

  • 80 років від дня народження Василя Миколайовича Паламарчука (18.02.1944, с. Гончариха Старосиняв. р-ну Хмельниц. обл.), журналіста, заслуженого журналіста України (2004), голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України (з 2011 р.), члена НСЖУ (1976), краєзнавця.
  • 60 років початку тролейбусного руху у Вінниці (18.02.1964).

    19 лютого

  • 125 років від дня народження Тетяни Пилипівни Марцин (19.02.1899, с. Жабокрич, нині Тульчин. р-ну – 14.02.1974, с. Голубече цього ж р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, двічі Героя Соціалістичної Праці (1948, 1958). З 1930 р. працювала в колгоспі «Третій вирішальний» с. Голубече Тульчинського району, з 1935 р. – ланковою. Образ невтомної трудівниці змальовано в книзі письменника П. О. Полинського «Тетяна Марцин». У Голубечому було
  • 70 років від дня народження Лідії Миколаївни Дровозюк (19.02.1954, с. Новоселиця Вінниц. р-ну), історика, педагога, краєзнавця, кандидата педагогічних наук. Досліджує історію школи на Поділлі.

    20 лютого

  • 130 років тому народився Ярослав Івашкевич (20.02.1894, м. Кальник, нині село Гайсин. р-ну – 02.03.1980, Стависько, поблизу Варшави), польський письменник і громадський діяч.
  • День Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України від 11.02.2015). Пам’ятну дату встановлено з метою гідного вшанування подвигу наших співвітчизників, які віддали своє життя під час Революції гідності (листоп. 2013 р. – лют. 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Згідно з Указом Президента України «Про присвоєння звання Герой України» (№ 890/2014 від 21.11.2014) звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно загиблим учасникам акцій протесту на Майдані, серед яких вінничани: Валерій Олександрович Брезденюк, Леонід Петрович Полянський, Максим Миколайович Шимко.

    Вінничани – Герої Небесної Сотні
    Брезденюк Валерій Олександрович (17.06.1963, м. Жмеринка – 18.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), український художник, відомий своїми малюнками на воді. Він єдиний у нашій області, хто писав роботи в незвичній техніці – фарбами на воді. Став переможцем міського конкурсу «Жмеринка має талант», був фіналістом шоу «Україна має талант». Убитий пострілом у спину вночі під час мітингу на Майдані в Києві.
    Полянський Леонід Петрович (24.10.1975, м. Жмеринка – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані). Працював залізничником у Жмеринці, останні роки мешкав у Києві. Брав активну участь в акціях протесту на Майдані Незалежності. Був членом Самооборони Майдану. З грудня 2013 р. належав до Барської роти. Загинув внаслідок вогнепального поранення снайпером у груди. Похований на римо-католицькому цвинтарі у м. Жмеринка.
    Шимко Максим Миколайович (21.10.1979, м. Вінниця – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), історик. Учасник Клубу історичної реконструкції «Білий вовк», козак 4-ї сотні Самооборони Майдану. Загинув від кульового поранення снайпером у голову на вулиці Інститутській під час того, як намагався врятувати пораненого. Похований на Центральному міському кладовищі м. Вінниця.
    Десята річниця (20.02.2014) початку російської збройної агресії проти України. Цю дату Верховна Рада визначила як день вторгнення російських військ в Україну. Також саме від цього часу надалі вестиметься відлік тимчасової окупації Криму. Ця неоголошена війна скалічила долі мільйонів людей України: тисячі загиблих, сиріт, переселенців, які вимушено покинули свої домівки; економічні втрати. Своїм чорним крилом події на Сході України торкнулися й Вінниччини. Шестеро вінничан-учасників антитерористичної операції (АТО) стали Героями України, п’ятеро з них – посмертно.
    Коваленко Юрій Вікторович (16.07.1977, м. Бершадь – 15.07.2014, поблизу села Провалля, Луган. обл., похов. у с. Флорине Гайсин. р-ну), український військовик, підполковник. Заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.
    Майборода Дмитро Олександрович (17.04.1980, м. Вінниця (за іншими даними – м. Небіт-Даг, Красновод. обл., Туркменістан) – 14.07.2014, с. Давидо-Микільське Краснодон. р-ну Луган. обл., похов. у м. Вінниця), український військовик, майор. Командир екіпажу літака АН-26 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.
    Могилко Костянтин Вікторович (27.05.1978, м. Вінниця – 06.06.2014, м. Слов’янськ, Донец. обл., похов. у м. Вінниця), український військовик, підполковник. Командир літака, командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.
    Пікус Євгеній Михайлович (14.09.1979, м. Вінниця – 25.08.2014, селище Талове, Станично-Луган. р-н, Луган. обл., похов. на Центральному кладовищі м. Вінниця, на Алеї Слави), український військовик, полковник Державної прикордонної служби України.
    Семенов В’ячеслав Анатолійович (23.07.1969, м. Жмеринка – 17.02.2015, смт Фащівка, Перевал. р-н, Луган. обл., похов. у м. Жмеринка), старший лейтенант, заступник начальника першої прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури Могилів-Подільського прикордонного загону.
    Собко Сергій Станіславович (11.07.1984, смт Літин), український військовик, бригадний генерал Збройних Сил України (2022). Командир 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади (2017–2019). Начальник штабу – заступник командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

    21 лютого

  • 125 років тому народився Григорій Семенович Мокан (21.02.1899, с. Байрамча, нині с. Миколаївка-Новоросійська Одес. обл. – 23.12.1989, Севастополь), український учений-селекціонер, науковий співробітник Ялтушківської дослідно-селекційної станції (Жмеринський район). Свої досліди з селекції сільськогосподарських культур проводив на Ситковецькій (нині Гайсинський р-н), Немерчанській (нині Могилів-Подільський р-н), а пізніше Ялтушківській (нині Жмеринський р-н) селекційних станціях. Саме в Ялтушкові Г. С. Мокан у 1934 р. розпочав роботу з селекції одноросткового сорту цукрового буряка, яку продовжив у повоєнний час разом із відомим дослідником О. В. Поповим. У 1955 р. копітка праця вчених завершується створенням нового сорту буряка.

    22 лютого

  • 70 років від дня народження Ярослава Віталійовича Зінька (22.02.1954, с. Головеньки Вінниц. р-ну), фахівця в галузі культурно-просвітницької роботи, музиканта, директора Вінницької дитячої школи мистецтв. У 1990 р. створив першу в області дитячу школу мистецтв, яка об’єднала у своєму навчально-виховному процесі всі види мистецтв: музику, хореографію та образотворче мистецтво. Нагороджений Почесною відзнакою «За досягнення в розвитку культури і мистецтв України» Міністерства культури і мистецтв України, почесними грамотами та дипломами. У 2009 р. його ім’я занесено на Дошку Пошани Староміського району м. Вінниця.

    23 лютого

  • 75 років від дня народження Миколи Леонідовича Михальчука (23.02.1949, с. Голендри Хмільниц. р-ну), художника, скульптора. Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, різних техніках станкової скульптури. Різьбярству навчався в народного майстра С. М. Мельника. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1982 р.). Твори митця зберігаються в музеях та в приватних вітчизняних і зарубіжних колекціях.

    24 лютого

  • 100 років від дня народження Івана Афанасійовича Бондарчука (24.02.1924, с. Старосілля Житомир. р-ну Житомир. обл. – 23.06.2013, м. Вінниця), громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці (1958), кандидата економічних наук (1973), професора, колишнього завідувача кафедри фундаментально-економічних дисциплін Вінницького кооперативного інституту.
  • 60 років від дня народження Лариси Борисівни Сеник (24.02.1964, с. Жеребилівка Могилів-Поділ. р-ну), директора Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, голови Вінницького обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація, члена НСКУ. 1986 р. закінчила Київський державний інститут культури за фахом «Бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації», у 2020 р. здобула ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» в Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса. Працювала у Вінницькій обласній бібліотеці для дітей ім. І. Я. Франка на посаді завідувача відділу мистецтв. З 1993 року працює у ВОУНБ ім. В. Отамановського. Обіймала посади головного бібліотекаря відділу читальних залів, завідувача відділу мистецтв. З 2000 року очолила новостворений відділ рідкісних і цінних видань, забезпечивши його повноцінне функціонування. У лютому 2012 року призначена на посаду заступника директора бібліотеки з основної діяльності, а з липня 2018 – директор закладу. Ініціатор комплексу робіт зі збереження книжкових раритетів обласної книгозбірні. Під її керівництвом у закладі організовано роботу зі створення електронних баз даних «Рідкісна книга», «Аналітика» та оцифрування цінних краєзнавчих видань. Автор численних статей та наукових досліджень зі збереження, вивчення та популяризації книжкових пам’яток з фондів обласної книгозбірні. Приділяє значну увагу розвитку таких напрямів діяльності бібліотеки, як інклюзія, цифровізація, екологічне просвітництво. Неодноразово вносила пропозиції до законодавчих документів, державних та регіональних довгострокових цільових програм, концепцій та нормативів, що стосуються розвитку бібліотечної справи. Відзначена численними грамотами та подяками.
  • 24 лютого 2022 р. – день початку повномасштабної російсько-української війни.

    Вінничани – Герої України
    Дозірчий Дмитро Леонідович (08.11.1997, смт Літин), старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022). Під час російського вторгнення в Україну 2022 року старший лейтенант Дмитро Дозірчий 24 лютого поблизу міста Олешки Херсонської області прорвав оборону противника на мосту й забезпечив вихід колон своєї бригади з оточення. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (16 березня 2022).
    Климчук Валентин Васильович (25.02.1996, м. Вінниця – липень 2022, с. Любомирівка Миколаїв. обл., похований у с. Стадниця, Вінниц. обл.), старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України. У 2011 р. закінчив Стадницьку загальноосвітню школу. Отримав диплом Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Брав участь в антитерористичній операції з 2014 по 2017 рр. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).
    Котенко Сергій Леонідович (16.07.1967, м. Гайсин – 09.03.2022, під м. Запоріжжя, похований 11 березня в м. Гайсин), полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2019). У 2014–2015 рр. очолював Гайсинську РДА, згодом повернувся на військову службу. Командир батальйону 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи». Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Військовий позивний – «Ратибор». Тримав рубежі м. Попасна Луганської області (2015–2016), с. Водяне Донецької області (2017–2018), смт Станиця Луганська Луганської області (2019–2020), поряд із м. Світлодарськ Донецької області (2020–2021). З 24 лютого 2022 р. брав участь у російсько-українській війні. Завдяки його мужнім діям та особистій рішучості було знищено кілька колон ворожої техніки. Загинув 9 березня 2022 року в бою з російськими окупантами під Запоріжжям. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно). 29 квітня 2022 р. рішенням Вінницької міської ради були перейменовані: вулиця Кутузова на вулицю Братів Котенків; провулок Кутузова на провулок Братів Котенків.
    Лабунський Денис Богданович (позивний «Гром»; 29.10.1993, м. Вінниця – 24.11.2022, бої за Бахмут, Донецька область), український спортсмен, військовослужбовець, сержант 3 ОШБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Кандидат у майстри спорту з важкої атлетики. Навчався в ДЮСШ Вінницької територіальної організації «Колос». Працював за кордоном. З початком повномасштабного російського вторгнення повернувся в Україну. Потім став кулеметником 3-ї окремої штурмової бригади. Загинув 24 листопада 2022 року в битві за Бахмут на Донеччині. Під час прикриття побратимів, він отримав смертельне поранення. Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі надано звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).
    Наєв Сергій Іванович (30.04.1970, м. Могилів-Подільський), український військовик, генерал-лейтенант. Заступник начальника Генштабу ЗСУ і командувач Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ (16 березня 2018 – 6 травня 2019), Герой України. Під час російського вторгнення в Україну 2022 р. безпосередньо під керівництвом генерал-лейтенанта Сергія Наєва було сплановано й організовано застосування Збройних Сил України та інших сил оборони на Південному напрямку. Він організував і постійно здійснює фахове командування діями підлеглого особового складу й частинами, переданими в оперативне підпорядкування, на найбільш важливих напрямках. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (3 травня 2019). За особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 квітня 2022).
    Пальченко Євген Михайлович (22.01.1999, с. Ометинці Вінниц. р-ну), український військовослужбовець, старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Під час російського вторгнення в Україну 2022 р. старший лейтенант Євген Пальченко наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками, три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в’їзді до Миколаєва. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
    Побережець Сергій Петрович (31.08.1977, смт Тростянець Гайсинського району), український військовослужбовець, підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Командує зенітним ракетним дивізіоном Повітряного командування «Центр» Збройних сил України, що забезпечує прикриття важливих військових та інфраструктурних об’єктів. Під його командуванням у квітні 2022 року було відновлено ракетну техніку зенітного ракетного дивізіону, який знищує ворожі повітряні цілі. 10 жовтня 2022 року під час масованого ракетного удару по території України підрозділ знищив чотири крилаті ракети та шість БПЛА типу Shahed-136, при цьому жодна повітряна ціль не пройшла через зону ураження дивізіону в напрямку міста Києва та об’єктів, що прикриваються. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022). Від 2023 – почесний громадянин Уманської міської територіальної громади (Черкаська обл.).
    Сорока Андрій Віталійович (29.08.1995, м. Гнівань – 01.11.2022, на Донеччині), український військовослужбовець, старший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України. У травні 2022 року разом з батьком поїхав на фронт. Був командиром мінометної батареї батальйону військової частини 3008. У травні – жовтні 2022 року під командуванням старшого лейтенанта Андрія Сороки мінометний взвод ліквідував 4 БТРи, вантажний автомобіль, БМП, легковий автомобіль, БПЛА, спостережний пост російських окупантів, 13 укриттів для особового складу, близько 200 санітарних та понад 100 втрат особового складу. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).
    Тодоров Дмитро Русланович (07.10.1997, с. Суворовське Тульчин. р-ну), старший лейтенант, учасник російсько-української війни, Герой України. З 2 серпня 2021 року перебуває в районі проведення ООС на Донбасі. У березні – квітні 2022 р. підрозділи, у яких перебував Дмитро Тодоров, виконували бойові завдання в Донецькій області. Під час боїв було знищено техніку та живу силу противника. Захисники України також успішно евакуйовували поранених побратимів. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (15 квітня 2022). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (2 травня 2022). Українець Владислав Петрович (05.12.1999, м. Хмільник – 24.02.2022, Антонівський міст, Херсон, Херсон. обл.), лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. У перший день повномасштабного наступу російської федерації на Україну (24.02.2022) прикривав відхід українського війська від удару ворога, що атакував його позиції. Загинув на Антонівському мосту Херсонської області. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
    Фінашин Дмитро Русланович (23.03.1994, м. Козятин), український військовослужбовець, старший сержант батальйону спеціального призначення ім. Кульчицького Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України. Служив снайпером у Національній гвардії. У перший день повномасштабної війни перебував на Луганщині. Під час розвідувального рейду 23 травня дістав важке поранення, з яким самостійно добирався до позицій українських захисників. Військовий кілька діб протримався в полі без їжі та води, а пізніше переніс чотири операції. Дмитро Фінашин особистим прикладом показав, яка сильна жага до життя та до перемоги в наших захисників. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022).
    Шаматалак Євген Вікторович (09.06.1990, с. Тарасівка Тульчин. р-ну), підполковник Збройних Сил України, Герой України. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (27.11.2014). Під час російського вторгнення в Україну 2022 р. виявив вогневі точки противника та спроможності його оборони, у результаті чого було здобуто необхідні відомості про ворога та взято в полон понад 10 військовослужбовців противника та зброю. Крім того, в районі Кам’янки Харківської області його підрозділи виконували завдання з недопущення прориву ворога в напрямку Мала Комишуваха – Долина. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (26 березня 2022).
    Янишин Микола Олександрович (15.03.1986, м. Гнівань – 05.05.2022,), український військовослужбовець, головний сержант 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).

    27 лютого

  • 60 років від дня народження Сергія Олексійовича Гусєва (27.02.1964, смт Літин), педагога, історика, дослідника трипільської культури, кандидата історичних наук, доцента, першого проректора з науково-педагогічної роботи Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Автор низки навчальних посібників, праць з археології та давньої історії і культури.

    29 лютого

  • 120 років тому народився Фішель Абрамович Глузман (29.02.1904, м. Могилів, нині м. Могилів-Подільський, райцентр Вінницької обл. – 20.05.1987, м. Київ), патофізіолог, онкогематолог, доктор медичних наук (1959), професор (1969).

    БЕРЕЗЕНЬ

    1 березня

  • День народження Явдохи Зуїхи (справж. – Явдоха Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того самого р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г. Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям у с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити», де в образах Я. Зуїхи та Г. Танцюри уславлено хранителів народної мудрості для прийдешніх поколінь.

    2 березня

  • 165 років від дня народження Шолом-Алейхема (Ш. Н. Рабиновича) (02.03.1859, м. Переяслав Полтав. губернії, нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 13.06.1916, м. Нью-Йорк, США), єврейського письменника-класика, творчість якого пов’язана з Вінниччиною. У своїх творах письменник описував побут євреїв так званої «межі осілості», до якої входило й Поділля. Він не раз бував у Вінниці, мандрував подільськими шляхами й стежками. Тому й окремі образи, сюжети, цілі твори були взяті із життя подолян. Одна з вулиць Вінниці називається ім’ям Шолом-Алейхема. Національно-культурні, гуманістичні традиції, плекані Шолом-Алейхемом, дбайливо підтримує та примножує місцева єврейська громада, а також проводить вечори його пам’яті.
  • 75 років від дня народження Ганни Василівни Секрет (Ляшенко) (02.03.1949, с. Новоживотів Вінниц. р-ну), культуролога, журналістки, тележурналістки, етнолога, краєзнавця, заслуженого журналіста України (2002). Ініціювала проведення обласних дитячих фестивалів «На кордоні областей», присвячених Міжнародному дню захисту дітей. Г. В. Секрет – кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ст., лауреат багатьох літературно-мистецьких премій, зокрема Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Степана Руданського (2012), літературно-мистецької премії імені Володимира Забаштанського (2022). Отримані кошти за останню були передані на потреби ЗСУ.

    9 березня

  • 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, м. Санкт-Петербург, перепохов. у Каневі на Чернечій горі (Черкас. обл.)), українського поета, художника, мислителя. 1846 р. у складі Археографічної комісії подорожував Поділлям. Український шевченкознавець, письменник, перекладач Петро Жур, який жив і працював у Петербурзі, простежив шлях поета по населених пунктах Вінниччини у своїй монографії «Дума про вогонь: з хроніки життя і творчості Т. Шевченка» (Київ, 1985). За кілька днів Шевченко перетнув Вінниччину з північного сходу на південний захід через поштові станції – Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Серби, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці. Далі маршрут його проліг до Кам’янця-Подільського. Вінниччина, її природа, люди, історія та культура залишили глибокий слід у творчості Т. Г. Шевченка. Ще в дореволюційні часи на Вінниччині склалася добра традиція відзначати Шевченківські дні як народне свято. 1991 р. на теренах області відбулося Міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». Ім’ям поета названо тепер чимало сіл області, школи, бібліотеки, кінотеатри, вулиці в різних населених пунктах Вінниччини. Майже 20 років тому започатковано проведення традиційного обласного конкурсу читців «Кобзар і Україна», присвяченого пам’яті Т. Шевченка. У навчальних закладах, бібліотеках області щорічно відбуваються різноманітні заходи на пошану пам’яті Великого Кобзаря.
  • 60 років тому (09.03.1964) відкрито народний художній музей ім. Т. Г. Шевченка в с. Тиманівка Тульчинського району. 1978 р. музею надано звання народного.

    14 березня

  • 150 років від дня народження Леоніда Григоровича Данилова (14.03.1874, м. Оренбург, нині РФ – 27.11.1928, м. Київ), українського метеоролога та кліматолога. Протягом 1921–1929 рр. проживав у Вінниці й очолював службу погоди Подільського відділу сільськогосподарського наукового комітету. Майже все життя й трудова діяльність його тісно пов’язані з вивченням особливостей кліматичних умов нашого краю. Опублікував понад 100 праць.
  • 80 років від дня народження Михайла Спиридоновича Мельника (14.03.1944, с. Ординці Вінниц. р-ну – 10.03.1979, с. Погреби Бровар. р-ну Київ. обл.), історика, правозахисника, поета, члена Української Гельсінської групи (УГГ). Здобувши педагогічну освіту, працював учителем. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР, але був виключений з неї за 20 днів до захисту дисертації 1972 р. за читання своїх віршів біля пам’ятника Т. Шевченку в річницю його перепоховання в Україні. Наступного року його звільнили з учительської роботи й виключили з партії. Протестував проти переслідування українських письменників, політв’язнів. У ніч з 6 на 7 березня 1979 р. у с. Погреби Броварського р-ну Київської обл. відбувся обшук у будинку Мельника, під час якого вилучили весь його творчий і науковий архів – 15 течок. Пропали результати всієї його літературної та наукової діяльності. Щоб уникнути неминучого арешту, вночі з 9 на 10 березня 1979 р. М. Мельник наклав на себе руки.
  • 60 років від дня народження Галини Ігорівни Чекіної (14.03.1964, м. Вінниця), художника декоративно-ужиткового мистецтва. Твори мисткині зберігаються в музеї культурологічного центру Вінницького національного технічного університету та приватних колекціях України й зарубіжжя.

    15 березня

  • 100 років тому (15.03.1924) за ініціативи директора Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН В. Отамановського на її базі відкрито Кабінет виучування (вивчення) Поділля на громадських засадах. Він мав співпрацювати з комісією краєзнавства ВУАН, Українським комітетом краєзнавства при Укрнауці. Метою його організації стало здійснення краєзнавчих досліджень, об’єднання місцевих дослідників-краєзнавців, формування бібліотечно-бібліографічної бази для наукового студіювання регіону, популяризаційна та пам’яткоохоронна діяльність, підготовка та друк наукових праць, а також надання методичної та консультаційної допомоги краєзнавцям і краєзнавчим товариствам краю. Товариство спочатку очолював професор А. Ярошевич, згодом В. Рахинський, ученим секретарем з 1926 р. був Л. Тимошенко, а керівним органом – Рада наукових консультантів, здебільшого викладачів навчальних закладів.

    16 березня

  • 75 років від дня народження Галини Леонідівни Василенко (16.03.1949, м. Вінниця), кандидата філологічних наук (1978), доцента (1983), професора (1991). Автор понад 100 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників, програм, методичних рекомендацій.

    18 березня

  • 75 років від дня народження Клавдії Федорівни Баріл (18.03.1949, с. Великі Солонці Полтав. р-ну Полтав. обл.), заслуженої артистки України (1993), заслуженої артистки Кабардино-Балкарії, народної артистки України (2004), актриси Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського.

    19 березня

  • 125 років від дня народження Аркадія Панасовича Любченка (19.03.1899, с. Старий Животів, нині Новоживотів Вінниц. р-ну – 25.02.1945, Бад-Кіссінген, Німеччина), українського прозаїка, літературного критика. У 1918–1920 рр. брав участь у визвольній боротьбі українського народу. Протягом 1921–1922 рр. служив у війську, в пересувному театрі, що давав вистави у військових частинах, які дислокувалися в Черкасах, Проскурові, Жмеринці, Вінниці, Барі, Білій Церкві, на Донбасі й у Харкові. Активіст та член літературних об’єднань «Гарт», «Пролітфронт». Один із засновників і секретар «ВАПЛІТЕ» (Вільної академії пролетарської літератури). Автор низки збірок оповідань, повістей, п’єс, рецензій на фільми «Злива», «Коліївщина», «Богдан Хмельницький» та інших.

    20 березня

  • 160 років від дня народження Василя Костянтиновича Липківського (20.03.1864, с. Попудня Липовец. повіту Київ. губернії, нині Уман. р-ну Черкас. обл. – 27.11.1937, м. Київ), церковного діяча, педагога, письменника, перекладача, митрополита Української автокефальної церкви.
  • 80 років тому (20.03.1944) військами 1-го Українського фронту Вінницю було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Окупація Вінниці тривала з 19 липня 1941 р. – понад 970 днів.

    19 березня

  • 19 70 років від дня народження Василя Васильовича Кіщука (19.03.1953, м. Коростень Житомир. обл.), лікаря-оториноларинголога, доктора медичних наук (2002), професора (2004), заслуженого лікаря України (1998), академіка Академії наук вищої школи України (2014).
  • 70 років тому народився Леонід Іванович Ковтун (19.03.1953, м. Вінниця), живописець, графік. У 2000–2006 рр. працював художником- оформлювачем Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (Київ), де створив декорації до кінофільму «Молитва за гетьмана Мазепу». Викладав у Вінницькій філії Київського університету культури і мистецтв (2007–2011). Основна галузь у творчості художника – іконопис, біблійні сюжети в техніці левкасу з використанням темперних фарб.

    21 березня

  • 225 років від дня народження Францішека Ковальського (21.03.1799, с. Паволоч Житомир. р-ну Житомир. обл. – 10.10.1862, м. Київ), польського письменника. З 1841 року жив на Поділлі. Упродовж 1849–1861 рр. служив архівістом магнатського роду Потоцьких у Тульчинському маєтку, був бібліотекарем. Написав кілька повістей для дітей та впорядкував низку збірок поезії. Окремі пісні на його вірші стали народними.
  • 75 років від дня народження Леоніда Володимировича Філонова (21.03.1949, с. Олександрівка Донец. обл. – 27.07.2018, м. Вінниця), педагога, історика, журналіста, тележурналіста, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2006). З 1990 р. працював у Вінницькому національному технічному університеті. Автор першої в Україні навчальної програми з курсу «Українська культура» для студентів технічних закладів вищої освіти (1991). У його творчому доробку – кілька книг та понад 80 наукових та науково-популярних статей, присвячених краєзнавству. Л. В. Філонов – автор відеофільмів «Савой. Маємо за честь!», «Мури: крізь віки», «Ямпіль на Дністрі», «Мій Хмільник», «УПА: маловідомі сторінки», телефільмів «Історія родини Кульматицьких», «Богунова Вінниця», «Непокараний злочин». Очолював обласне відділення Товариства «Просвіта». Член НСЖУ.

    23 березня

  • 30 років тому народився Дмитро Русланович Фінашин (23.03.1994, м. Козятин), український військовослужбовець, старший сержант батальйону спеціального призначення ім. Кульчицького Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України. Служив снайпером у Національній гвардії. У перший день повномасштабної війни перебував на Луганщині. Під час розвідувального рейду 23 травня дістав важке поранення, з яким самостійно добирався до позицій українських захисників. Військовий кілька діб протримався в полі без їжі та води, а пізніше переніс чотири операції. Дмитро Фінашин особистим прикладом показав, яка сильна жага до життя та до перемоги в наших захисників. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022).

    24 березня

  • 150 років від дня народження Сергія Митрофановича Іваницького (псевд. і крипт.: С. Г., С. И., С. І., С. Г-ко, С. Гр., С. Грищенко; 24.03.1874, с. Широка Гребля Літин. повіту Поділ. губернії, нині Вінниц. р-ну – після 1945, м. Ленінград, нині м. Санкт-Петербург, РФ), педагога, публіциста, громадського діяча, кандидата історичних наук (1937), дослідника історії Правобережної України XVIII ст. 1898 р. закінчив Київську духовну академію. Співпрацював із Подільським історико-археологічним товариством. 1906 р. брав участь у заснуванні Подільської «Просвіти». Водночас виконував обов’язки інспектора народних шкіл Вінницького повіту, займався організацією українських початкових навчальних закладів. Повернувшись на Поділля у 1910 р., працював у Могилів-Подільській комерційній школі. Сприяв розвитку української літературної мови.
  • 60 років від дня народження Алли Миколаївни Коломієць (24.03.1964, с. Печера Тульчин. р-ну), проректора з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидата фізико-математичних наук, доктора педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і професійної освіти. Автор низки наукових праць.

    26 березня

  • 100 років тому народився Василь Антонович Корнійчук (26.03.1924, с. Білопілля Хмільниц. р-ну – 09.08.1990, м. Вінниця), анатом, кандидат медичних наук (1960). З 1951 р. – асистент, доцент (1963–1971), ректор Вінницького державного медичного інституту (1970–1973 рр.). Учасник Другої світової війни. Автор наукових досліджень у галузі порівняльної морфології судинної системи.

    27 березня

  • 120 років тому народився Всеволод Іванович Толубинський (27.03.1904, с. Тартак Жмерин. р-ну – 17.04.1988), теплофізик, доктор технічних наук, професор, академік АН УРСР (1964), заслужений діяч науки УРСР (1974). 1927 р. закінчив Київський політехнічний інститут, з яким надалі пов’язав (з перервами) майже все своє трудове життя: від викладача термодинаміки до керівних посад. Його перу належать понад 200 наукових праць, з-поміж яких – 8 монографій та підручників, 70 праць видано за кордоном. Нагороджений орденами та медалями.

    31 березня

  • 70 років від дня народження Валерія Івановича Лазаренка (31.03.1954, с. Селянщина Черняхів. р-ну Житомир. обл. – 03.02.2007, м. Вінниця), журналіста, поета-пісняра, краєзнавця, громадського діяча, правозахисника, заслуженого журналіста України (2004), члена Національної спілки журналістів України. Досліджував життя творчої інтелігенції Поділля, потерпілої внаслідок політичних репресій XX ст. Друкувався в державах далекого та ближнього зарубіжжя, у світових антологіях. Автор 20 окремих книг, 21 статті до літературного біобібліографічного словника Вінниччини «З-над Божої ріки». Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. М. Коцюбинського, Подільської літературної премії «Кришталева вишня» та обласної журналістської премії ім. О. Гетьмана.

    Цього місяця виповнюється:

  • 80 років (березень, 1944 р.) з часу визволення районних центрів Вінницької області від нацистських загарбників: 10 – смт Теплик; 11 – смт Оратів; 12 – м. Липовець, м. Іллінці; 13 – смт Тростянець; 14 – м. Бершадь, м. Гайсин, м. Калинівка; 15 – м. Немирів, м. Тульчин, смт Тиврів; 16 – смт Крижопіль, смт Томашпіль; 17 – смт Чечельник, смт Чернівці, м. Ямпіль; 18 – смт Піщанка, м. Хмільник; 19 – м. Могилів-Подільський; 20 – м. Жмеринка, смт Літин, м. Шаргород; 25 – м. Бар, смт Муровані Курилівці.
  • Назви населених пунктів подано відповідно до «Адміністративно-територіального розподілу» за даними Державного комітету статистики України станом на 07.07.2009.
  • 80 років (1944) з часу заснування Академічного ансамблю пісні і танцю «Поділля».
  • 60 років тому (1964) відкрито Вінницький центральний універмаг. Сьогодні це торгове підприємство з великою кількістю магазинів, кафе, барів

    КВІТЕНЬ

    1 квітня

  • 100 років тому народився Олексій Євдокимович Сидоров (01.04.1924, с. Великі Мемі Республіки Татарстан – 2001, [Вінниця]), український живописець, заслужений художник України, перший голова Вінницької обласної організації СХУ. У Вінниці – з 1955 р. Учасник обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Персональні виставки у Вінниці (з 1957 p., в 1998 р. – ювілейна, в художньому музеї). Учасник живописно-графічних пленерів у м. Немирів. Член СХУ (1963).

    2 квітня

  • 80 років від дня народження Михайла Петровича Захараша (02.04.1944, с. Озеро Вінниц. р-ну), хірурга-проктолога, доктора медичних наук (1990), професора (1991), члена-кореспондента НАМН України (2003), почесного академіка АМН Білорусі, академіка Міжнародної академії антропології, заслуженого лікаря України (1987). Автор 532 наукових праць, зокрема 40 підручників та монографій, 52 патентів, 5-томного підручника «Хірургія», який у 2012 р. удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. Нагороджений багатьма державними та відомчими нагородами.

    3 квітня

  • 70 років тому народився Олександр Олександрович Чалий (03.04.1954, м. Вінниця), український дипломат і чиновник, заслужений юрист України. Перший заступник Міністра закордонних справ (2 липня 1998 р. по 8 січня 2001 рр.), заступник голови Секретаріату Президента України (з вересня 2006 по 2008 рр.). З вересня 2021 – засновник та член Піклувальної ради Інституту державної ефективності. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. 29 березня 2022 р. перебував у не основному складі української делегації на українсько-російських переговорах у Стамбулі. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України.

    7квітня

  • 75 років тому народився Микола Миколайович Слободянюк (07.04.1949, с. Дерешова, нині Могилів-Поділ. р-ну), доктор фармацевтичних наук, професор. Співавтор численних лікарських препаратів серцево-судинної, протизапальної, антимікробної, антигіпертензивної та антигіпоксичної дії, які випускають провідні фармацевтичні підприємства України.

    9 квітня

  • 100 років тому народився Максим Степанович Бугайчук (09.04.1924, с. Червона Гребля Гайсин. р-ну – 24.01.2006), повний кавалер ордена Слави (1943, двічі – 1944). На фронтах Другої світової війни – з грудня 1942 р. Відзначився в боях за визволення території Брянської області, м. Бобруйськ та при проведенні розвідки в тилу супротивника. 1946 р. демобілізувався. Мешкав у м. Одеса. 1961 р. закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту. Працював на Одеській залізниці начальником станції Кодима – Усатова, інженером на станції Одеса-Товарна – аж до виходу на заслужений відпочинок. Нагороджений орденами та медалями.

    10 квітня

  • 75 років від дня народження Василя Васильовича Онопенка (10.04.1949, с. Великі Крушлинці Вінниц. р-ну), юриста, кандидата юридичних наук (1994), заслуженого юриста України (2005), громадсько-політичного діяча, народного депутата України III, IV, V скликань.

    13 квітня

  • 140 років тому народився Юрій Семенович Александрович (13.04.1884, с. Степашки, нині Гайсин. р-ну – 193?), український етнограф, архівіст, краєзнавець. Він був фундатором архівної справи на Поділлі. Співпрацював з Кабінетом виучування Поділля при Вінницькій філії бібліотеки при ВУАН. Опублікував 10 робіт з етнографії Подільського краю.

    17 квітня

  • 100 років тому народився Юрій Євдокимович Баликов (17.04.1924, м. Плисків, нині с. Вінниц. р-ну), український художник. Закінчив Київський державний художній інститут (1958). Живописець. Основні твори: «Тріо бандуристок» (1967), «Переможці» (1985), «Портрет народного художника України Д. Нарбута», «Доля солдата» (1997), «Сон», присвячений Т. Шевченку. Член СХУ (1965). Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями.

    22 квітня

  • 120 років тому народився Олексій Леонардович Кундзіч (22.04.1904, с. Павлівка, нині Хмільниц. р-ну – 20.06.1964, м. Ялта, похов. у Києві), український прозаїк, перекладач, публіцист. Протягом 1921–1926 рр. навчався на Вінницьких вищих педкурсах. Був одним із кращих майстрів перекладу в Україні.

    24 квітня

  • 100 років тому народився Олексій Миколайович Зеленюк (24.04.1924, с. Жабокрич Тульчин. р-ну – 27.11.2004, м. Львів, похов. на Личаківському цвинтарі), хірург, учасник національно-визвольної боротьби ОУН і УПА.

    25 квітня

  • 70 років від дня народження Василя Семеновича Федоришина (25.04.1954, с. Маркуші Хмільниц. р-ну), інженера-будівельника, економіста, заслуженого працівника сфери послуг України. Був депутатом Ленінської, Хмільницької районних рад та Вінницької обласної Ради IV та VI скликань. Почесний громадянин Хмільницького району (від 28.05.2009).

    26 квітня

  • 70 років від дня народження Юрія Олександровича Дяченка (26.04.1954, м. Гайсин Вінниц. обл.), лікаря-невропатолога за фахом, різьбяра, заслуженого майстра народної творчості України. Член НСХУ (1999), НСМНМУ (2003). Створив понад 600 робіт: ікон, історичних портретів, пейзажів. Учасник художніх виставок від 1987 р. Персональні – у Вінниці (1996, 1998, 2003) та Києві (1997). Твори митця зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї.

    27 квітня

  • 120 років від дня народження Трохима Огневика (справж. Блажчук Трохим Петрович) (27.04.1904, с. Дзвониха Вінниц. р-ну – 10.09.1940, м. Вінниця), педагога, журналіста, поета. У березні 1924 р. заснував Вінницьку філію Всеукраїнської спілки селянських письменників «Плуг» і до жовтня був її секретарем. Двічі (у 1924 і 1926 рр.) брав участь у І та ІІІ з’їздах Спілки селянських письменників. У 1935–1937 рр. працював учителем української мови в школах Тиврова та Сутисок, з 1937 р.– завучем школи у Вінниці, згодом – інспектором Вінницького міського відділу народної освіти. Ліричні байки, гуморески, фейлетони, переклади, статті Огневик друкував у республіканських газетах та журналах, збірці «Жовті квіти».

    29 квітня

  • 130 років від дня народження Івана Митрофановича Грабченка (29.04.1894, с. Слобода Барвінкова Ізюм. повіту Харків. губернії (нині м. Барвінкове Харків. обл.) – 08.07.1975, м. Вінниця), лікаря-хірурга, доктора медичних наук (1946), професора (1953). Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1967). З 1951 р. працював у Вінницькому державному медичному інституті ім. М. І. Пирогова.

    30 квітня

  • 75 років від дня народження Валерія Семеновича Фролова (30.04.1949, смт Тиврів Вінниц. р-ну), українського військовослужбовця, генерал-лейтенанта, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (2006–2007), головного інспектора Міністерства оборони України. Удостоєний численних нагород та відзнак.

    ТРАВЕНЬ

    2 травня

  • 80 років тому народився Микола Єфремович Поліщук (02.05.1944, с. Лип’ятин Хмільниц. р-ну), нейрохірург вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук (1986), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (1994), народний депутат України 4-го скликання. Радник Президента України (2008–2010); член Ради НСНУ (з липня 2005 р.); голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення України (з 2007 р.). Член-кореспондент АМН України (1997). Автор (співавтор) понад 400 наукових праць, зокрема 20 монографій, 20 винаходів. Нагороджений орденами Святого Володимира, Князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2004), Нестора Літописця. Почесний громадянин м. Київ.
  • 75 років від дня народження Григорія Миколайовича Калетніка (02.05.1949, с. Клембівка Могилів-Поділ. р-ну), економіста, доктора економічних наук (2009), професора (2010), члена-кореспондента УААН (2010), заслуженого економіста України, політика, народного депутата України кількох скликань. Голова Вінницької обласної Ради та Вінницької облдержадміністрації (1998–2005). З липня 2009 р. Григорій Миколайович – ректор Вінницького державного аграрного університету. З 2013 р. – президент Вінницького національного аграрного університету. Г. М. Калетніка нагороджено орденами «За заслуги» III і ІІ ступенів, нагрудним значком «Відмінник народної освіти». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012).

    3 травня

  • 70 років від дня народження Федора Васильовича Панчука (03.05.1954, с. Свердлівка, тепер Пеньківка Вінниц. р-ну), живописця. заслуженого діяча мистецтв України (1998), директора Вінницького літературно-меморіального музею М. Коцюбинського (1998–2017), голови Вінницького осередку НСМНМУ (1992–2008). Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1977. Твори митця є в галереях та приватних зібраннях Австрії, Ватикану, США, Польщі, Німеччини, України, Ізраїлю. Працює як дослідник і мистецтвознавець традиційних подільських промислів, культурних джерел народу. Опублікував близько двохсот статей у журналах «Народне мистецтво», «Світлиця» та інших виданнях України. Нагороджений медалями, грамотами, подяками.

    6 травня

  • 125 років тому народився Лев Борисович Каплан (06.05.1899, м. Могилів-Подільський – 19.05.1972, м. Київ), український художник-графік. 1929 р. закінчив Харківський художній інститут. У 1919–1920 рр. брав участь у «Вікнах УкРОСТА». Автор фронтових замальовок (1941–1945). 1960 р. ілюстрував збірку гумору «Україна сміється», пізніше малював агітплакати. Працював у сатиричних журналах «Червоний перець» (1927–1934), «Перець» (з 1943). д.
  • 120 років від дня народження Юрія Костянтиновича Делімарського (06.05.1904, с. Краснопілка, нині Гайсин. р-ну – 02.06.1990, м. Київ), видатного вченого й організатора досліджень у галузі електрохімії, академіка АН України (з 1957), директора Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського АН УРСР (1960–1973), заслуженого діяча науки України (1974), лауреата Державної премії України, премії ім. Л. В. Писаржевського АН УРСР. Нагороджений орденами, медалями. На Барському ліцеї № 4, де він навчався у 1913–1922 рр., встановлено стелу з його барельєфом.

    7 травня

  • 70 років від дня народження Любові Кирилівни Гричанюк (07.05.1954), завідувачки відділу збереження й розвитку народної творчості та аматорського мистецтва Вінницького ОЦНТ, заслуженого працівника культури України (2018), голови атестаційної комісії Управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації з присвоєння та підтвердження творчим колективам і студіям Вінницької області звання «Народний (зразковий) аматорський колектив (студія)». Організовує проведення та є автором сценаріїв та ведучою низки культурно-мистецьких заходів Вінницького ОЦНТ. Відповідає за такі мистецькі проєкти: Всеукраїнське свято народного мистецтва «Великодня писанка», обласні фестивалі народної творчості «Скарби Поділля», «Різдвяне диво» та інші. За роки своєї трудової діяльності, працюючи на різних творчих посадах закладів культури клубного типу міст Немирова й Вінниці, організувала та провела понад 200 культурно-мистецьких заходів Вінницького ОЦНТ.

    8 травня

  • 70 років з часу створення (08.05.1954) Джуринського машинобудівного заводу (Жмеринський р-н). З 1996 р. підприємство має назву – Відкрите акціонерне товариство «Джуринський машинобудівний завод».

    9 травня

  • 80 років від дня народження Григорія Дмитровича Казьмірчука (09.05.1944, с. Кальник Гайсин. р-ну), українського історика, доктора історичних наук, професора, почесного краєзнавця України. Автор понад 550 наукових, науково-популярних, публіцистичних праць. Серед них – 35 монографічних досліджень, брошур та курсів лекцій з проблем історіографії, бібліографії, історії України, краєзнавства, поділлєзнавства. Автор та співавтор низки видань про рідне село.

    10 травня

  • 75 років від дня народження Олександра Петровича Реєнта (10.05.1949, с. Дяківці Вінниц. р-ну), українського історика, доктора історичних наук (1994), професора (1998), заслуженого діяча науки і техніки України (1997). З 2012 р. очолює Національну спілку краєзнавців України. Лауреат премії НАН України ім. М. І. Костомарова, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. Дмитра Яворницького, член Національної спілки журналістів України.

    12 травня

  • 105 років тому народився Зіновій Емануїлович Грузман (12.05.1919, с. Степанівка, нині Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл. – 12.01.1999, м. Вінниця), літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук (1959), професор (1998). По закінченні Київського державного університету, з 1947 р. працював у Вінницькому педагогічному інституті (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського). Автор понад 90 наукових публікацій, присвячених переважно дослідженню творчості П. Тичини. Низку робіт присвятив Т. Шевченку, М. Бажану, Л. Левицькому та ін.

    14 травня

  • 80 років від дня народження Миколи Павловича Греська (14.05.1944, с. Липівка Тульчин. р-ну), важкоатлета, майстра спорту (1969), майстра спорту міжнародного класу (1975), судді міжнародної категорії (2004). У 1977 р. закінчив Сімферопольський університет (1977). Виступав за команди спортивних товариств «Динамо», «Спартак», Збройних Сил України.

    16 травня

  • 70 років від дня народження Тетяни Василівни Яковенко (16.05.1954, с. Соболівка Гайсин. р-ну), літературознавця, кандидата філологічних наук, поетеси, відмінника освіти України (1992), громадського діяча, заслуженого працівника культури України (2004). Друкуватися почала з 1963 р. Авторка низки поетичних збірок. Член СПУ (1988), голова Вінницької обласної літературно-мистецької краєзнавчої організації «Велика рідня». «Людина року» на Вінниччині у 2010 р. в номінації «Митець». Кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня (2013). Лауреат низки літературних премій.

    17 травня

  • 75 років тому народився Едуард Федорович Баринов (17.05.1949, смт Бершадь, нині місто Вінницької обл.), фізіолог, морфолог, доктор медичних наук (1985), професор (1987). Автор понад 600 наукових праць, зокрема 16 монографій, 60 патентів на винаходи.

    18 травня

  • 75 років від дня народження Сергія Івановича Кокряцького (18.05.1949, м. Вінниця – 31.08.1993, там само), педагога, природоохоронця, краєзнавця. Закінчив Вінницький педагогічний інститут ім. М. Островського та Вінницький політехнічний інститут. Ініціатор створення громадської природоохоронної та краєзнавчої експедиції Поділля. З 1984 p. він активно досліджував пам’ятки природи та історії Вінниччини, широко висвітлюючи результати досліджень у засобах масової інформації. Автор історико-краєзнавчих розвідок, що стосуються скіфського періоду, вірувань ранніх слов’ян.

    20 травня

  • • 225 років тому народився Оноре де Бальзак (20.05.1799–18.08.1850), французький письменник-класик. Його доля тісно пов’язана з подолянкою – графинею Евеліною Ганською. Він двічі приїжджав в Україну, перебував у її маєтку в с. Верхівня з 13 вересня 1847 р. по 2 лютого 1848 р. і з 29 вересня 1848 по 25 квітня 1850 р. У березні 1850 р. відбулося вінчання Бальзака з Е. Ганською. У цьому ж році вони здійснили подорож до Немирова. Історичний роман «Шуани» Бальзака переклала українською мовою Т. М. Воронович, яка народилася в смт Піщанка на Вінниччині.

    22 травня

  • 145 років тому народився Симон Васильович Петлюра (22.05.1879, м. Полтава – 25.05.1926, м. Париж, Франція), український державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил, головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР. Неодноразово перебував у Вінниці. На честь Симона Петлюри названо вулицю у м. Вінниця. 14 жовтня 2017 р. у Вінниці відкрили пам’ятник Симону Петлюрі (автори – Володимир Оврах та його сини Роман і Андрій). Його виготовлено з бронзи в натуральну величину. Пам’ятник встановлено на подвір’ї обласного радіо (вул. Симона Петлюри, 15), де за часів УНР містилось Міністерство пошт і телеграфів, а пізніше перебувала Військово-похідна канцелярія головного отамана УНР.
  • 100 років тому народився Іван Ілліч Міщук (22.05.1924, с. Кустівці, нині Хмільниц. р-ну – 23.02.2017, м. Вінниця), доктор медичних наук (1985), професор (1988), відмінник охорони здоров’я. Учасник Другої світової війни. Автор понад 80 наукових праць, численних раціоналізаторських пропозицій та винаходів. Нагороджений орденами та медалями.

    24 травня

  • День народження Михайла Панасовича Стельмаха (24.05.1912, с. Дяківці, нині Вінниц. р-н – 27.09.1983, м. Київ), українського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, академіка АН УРСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1981), члена СПУ (1940). На батьківщині письменника 1989 р. відкрито бібліотеку-музей його імені. Щорічно проводяться літературно-мистецькі свята й дні пам’яті Михайла та Ярослава (сина) Стельмахів. Засновано Літературну премію імені Михайла Стельмаха (2006).

    25 травня

  • • 120 років тому народився Юрій Іванович Назаренко (25.05.1904, м. Конотоп, нині Сум. обл. – 21.01.1991, м. Київ), український літературознавець, перекладач, громадський діяч. Протягом 1929–1934 рр. працював і навчався у Вінниці. Пізніше сприяв організації літературно-мистецьких музеїв на Вінниччині.

    27 травня

  • 70 років від дня народження Геннадія Никифоровича Муращенка (28.05.1954, с. Рівне Херсон. обл.), музиканта, заслуженого діяча мистецтв України. З 1982 р. працював у Вінницькому училищі культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича на посаді викладача відділу народних інструментів. З 1998 р. керує оркестром народних інструментів, який у 2007 р. став лауреатом І Всеукраїнського конкурсу ім. А. Онуфрієнка (м. Дрогобич), брав участь у творчих звітах Вінницької області в Києві. 2009 р. став переможцем обласного конкурсу «Людина року» у номінації «Діяч культури і мистецтва».

    17(30) травня

  • День народження Федора Григоровича Верещагіна (17(30?).05.1910, м. Миколаїв – 21.05.1996, м. Вінниця), режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1957), народного артиста СРСР (1977), фундатора, головного режисера Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського (1948–1986 рр.), почесного громадянина м. Вінниця. Створив понад 120 вистав за п’єсами сучасної та класичної вітчизняної, зарубіжної драматургії. Відкрив у драматургії імена М. Зарудного, І. Стаднюка, В. Колодного. На фасаді театру встановлено меморіальну дошку на вшанування пам’яті митця. Поруч пролягає вулиця його імені.
  • 75 років тому народився Олександр Володимирович Кащенко (30.05.1949, с. Веселівка Гайсин. р-ну), архітектор, кандидат технічних наук (1985), професор (2005), дійсний член Української академії архітектури (2007), почесний професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Напрям його наукової діяльності – теорія зображень і формоутворень в архітектурі.

    ЧЕРВЕНЬ

    1 червня

  • 75 років тому народився Василь Іванович Демідас (01.06.1948, с. Покутинці Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл.), культосвітній працівник, заслужений працівник культури України. Автор багатьох сценаріїв, режисер масових заходів, свят, що проводилися в Калинівському районі, зокрема Днів сатири і гумору ім. С. Руданського. Лауреат літературно-мистецької премії ім. С. Руданського.

    3 червня

  • 80 років тому (03.06.1943) фашистськими окупантами в Талимонівському яру були розстріляні мирні мешканці м. Козятин.

    4 червня

  • 160 років тому народився Владислав Владиславович Городецький (04.06.1863, с. Шолудьки, нині Вінниц. р-ну – 03.01.1930, похов. на кладовищі Долаб у м. Тегеран), український і польський архітектор, підприємець, меценат, поляк за походженням. В Україні славетний зодчий спорудив понад 30 будівель. У творчому доробку – численні споруди: храми, палаци, маєтки, музеї та мавзолеї, лікарні, виставкові павільйони, заводи й фабрики, зокрема у м. Київ – будинок з химерами та собор Святого Миколая, на Вінниччині – сімейна каплиця графів Потоцьких (с. Печера Тульчинського р-ну), зразковий холодильник (с. Рахни-Лісові Тульчинського р-ну), цукровий завод і житловий будинок (с. Шпиків Тульчинського р-ну).а.
  • 60 років від дня народження Ріната Валерійовича Добросердова (04.06.1963, м. Жмеринка – 04.10.2016, м. Вінниця), лікаря-психотерапевта, кандидата медичних наук (1992). 28 років працював в обласній психоневрологічній лікарні ім. О. Ющенка. Очолював Вінницький обласний психоневрологічний центр психосоматичної медицини. Обирався депутатом Вінницької міської ради 5, 6 скликань.

    6 червня

  • 90 років тому народився Семен Миколайович Поплавський (06.06.1933, с. Богданівка Тульчин. р-ну – 20.08.2022, там само), культпрацівник, заслужений працівник культури України (1973), громадський діяч. Завідуючий бібліотекою-філією с. Богданівки та ініціатор створення в селі краєзнавчого музею. Керівник створеного при бібліотеці в 1954 р. народного аматорського ансамблю «Троїсті музики».

    9 червня

  • 125 років від дня народження Курціо Малапарте (Курта Зуккерта) (09.06.1898, м. Прато, Італія – 19.07.1957, м. Рим, Італія), італійського письменника, журналіста, життя і творчість якого пов’язані з смт Піщанка.

    10 червня

  • День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), фольклориста, етнографа, педагога, краєзнавця Поділля. Закінчив Зятковецьку семилітню трудову школу, педагогічні курси в м. Гайсин, заочно Вінницький інститут соціального виховання (1933). Викладав українську мову та літературу в школах сіл Клебань Тульчинського району, Зятківці Гайсинського району та м. Гайсин. Понад 40 років свого життя присвятив науковій діяльності. Він записав, упорядкував за темами близько п’яти тисяч пісень, 929 казок, легенд та анекдотів, 1536 прислів’їв та приказок, 615 загадок, 144 танці, сотні замовлянь, голосінь, повір’їв, рецептів народної медицини, народних прикмет, понад 200 записів дитячого фольклору. Створив монографію «Весілля в селі Зятківцях» (800 пісень, 144 танці) і двотомну працю «Історія села Зятківці». Увесь його творчий доробок зберігається в окремому фонді Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України й чекає подальшого дослідження. Найбільш плідною була 12-річна праця вченого з народною співачкою Я. М. Сивак (Явдоха Зуїха). У Гайсинському районі щорічно проводиться обласне свято фольклору ім. Г. Танцюри, з 2001 р. кожні 5 років у червні – Всеукраїнський фестиваль-конкурс автентичних колективів на приз Г. Танцюри. 10 березня 1990 р. у м. Гайсин було урочисто відкрито його музей-садибу.

    12 червня

  • 110 років тому народився Онуфрій Арсенович Парасунько (12.06.1913, с. Озаринці Могилів-Поділ. р-ну – 13.07.1992, м. Київ), український історик, доктор історичних наук (1964), професор (1966). Заслужений діяч науки УРСР (1981). Дослідник історії України другої половини ХІХ – початку XX століття. У повоєнний період працював у вищих навчальних закладах м. Київ.

    15 червня

  • 75 років від дня народження Василя Федоровича Циганюка (15.06.1948, с. Станіславчик Жмерин. р-ну – 21.07.2006, м. Вінниця), педагога, режисера, відомого вінницького культуролога, заслуженого працівника культури України (1986), краєзнавця. Понад 18 років життя (з 1974 р.) присвятив діяльності на ниві культури в Тульчинському районі: був завідуючим відділом культури райвиконкому, директором культосвітнього училища (1979–1992). З 1992 р. з перервами працював заступником начальника управління культури Вінницької ОДА. Згодом очолив Вінницький літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського. Протягом 1999–2006 рр. керував Вінницькою ОУНБ. Був стажистом Всеукраїнського державного центру фестивалів та концертних програм, режисером-постановником, брав участь в організації і проведенні всеукраїнських свят у Національному палаці мистецтв «Україна». Визнаний «Людиною року-2002» у номінації «Діяч культури та мистецтва.

    17 червня

  • 60 років тому народився Валерій Олександрович Брезденюк (17.06.1963, м. Жмеринка – 18.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), український художник, відомий своїми малюнками на воді, Герой України (посмертно). Він єдиний у нашій області, хто писав роботи в незвичній техніці – фарбами на воді. Став переможцем міського конкурсу «Жмеринка має талант», був фіналістом шоу «Україна має талант». Убитий пострілом у спину вночі під час мітингу на Майдані в Києві.

    18 червня

  • 70 років від дня народження Бориса Івановича Гуменюка (18.06.1953, смт Муровані Курилівці), дипломата, доктора історичних наук, професора (1995), академіка Міжнародної слов’янської академії. Заслужений діяч науки і техніки України (2009), Надзвичайний і Повноважний Посол. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кіпр (2003–2007, з 21.02.2012).

    20 червня

  • 70 років від дня народження Тамари Андріївни Германюк (20.06.1953, м. Вінниця), лікаря, доктора медичних наук (2000), професора (2003). Асистент кафедри фармації (2005–2007), професор кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я (2007–2009), з 2009 р. – професор кафедри фармації ВНМУ імені М. І. Пирогова. Член редакційної ради обласного медичного щомісячного журналу «ФармаМед», дійсний член Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фармакологів України» та Міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології «IUPHAR».

    23 червня

  • 100 років від дня народження Івана Сергійовича Кальницького (23.06.1923, с. Гранів Гайсин. р-ну – 27.09.2006, с. Петрашівка Тульчин. р- ну), новатора сільськогосподарського виробництва, Героя Соціалістичної Праці (1972), учасника Другої світової війни, партизана. По війні понад пів століття очолював колгосп с. Петрашівка Тульчинського району. Депутат Верховної Ради УРСР кількох скликань.

    24 червня

  • 55 років тому народилася Тетяна Робертівна Кароєва (Соломонова) (24.06.1968, ст. Кез, Республіка Удмуртія, РФ), історик, доктор історичних наук (2016), професор, книгознавець, музеєзнавець, краєзнавець. Коло наукових інтересів: історичне книгознавство, історія читання, історичне бібліотекознавство, історичне музеєзнавство, історична регіоналістика (поділлєзнавство), історична урбаністика, історична бібліографія, історична інформатика. Досліджує історію бібліотечної справи Поділля, читання, книжкового руху та книговидавничого репертуару в регіоні. Уклала єдиний в Україні репертуар регіональної книги Поділля (1852–1923), з’ясувала історичну долю кількох родових бібліотек на теренах регіону.

    27 червня

  • 65 років тому (27.06.1958) відкрито Вінницький фаховий коледж мистецтв ім. М. Д. Леонтовича.

    28 червня

  • 75 років від дня народження Василя Пилиповича Шпака (28.06.1948, с. Слобода-Носковецька Жмерин. р-ну – 17.05.2014), українського художника-живописця, члена НСХУ (1994).
  • 75 років тому народилася Лідія Францівна Дунаєвська (28.06.1948, с. Воробіївка Вінниц. р-ну – 16.05.2006, м. Київ), український педагог- фольклорист, доктор філологічних наук (1998), професор (2001) кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, літературознавець, поетеса. Досліджувала проблеми українського казкознавства, народної прози, історії вітчизняної фольклористичної науки.

    Цього місяця виповнюється:
  • 375 років відтоді (1648), як козацькі загони під проводом Максима Кривоноса штурмували фортецю Нестервар (Тульчин) і здобули перемогу над польсько-шляхетським військом
  • 110 років тому народився Іван Мойсейович Байда (червень, 1913, с. Лозова Жмерин. р-ну – 30.11.1969, там само), бригадир рільничої бригади, Герой Соціалістичної Праці, удостоєний звання 1948 р. за одержання високого врожаю пшениці.

    ЛИПЕНЬ

    3 липня

  • 120 років від дня народження Василя Михайловича Хмелюка (03.07.1903, с. Березна, нині с. Чернятин Жмерин. р-ну – 02.11.1986, похов. на кладовищі Монпарнасу, Париж), українського маляра-постімпресіоніста, поета. Навчався в Жмеринській гімназії. З 1928 р. жив у Парижі. Твори Хмелюка: квіти, натюрморти, краєвиди, портрети в яскравих контрастних кольорах. У Жмеринці на будівлі школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.
  • 85 років від дня народження Івана Степановича Волошенюка (03.07.1938, с. Ометинці Гайсин. р-ну – 14.03.2017, м. Вінниця), вінницького письменника, публіциста, журналіста, члена НСПУ та НСЖУ, заслуженого журналіста України (2003), автора низки видань художньої літератури та документалістики, лауреата кількох літературних премій, переможця літературних конкурсів.

    3 липня

  • 100 років тому народився Ілля Семенович Дзюбко (03.07.1922, с. Криківці, нині Вінниц. р-ну – 01.12.1998, м. Київ), історик, доктор історичних наук (1964), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1987).
  • 80 років від дня народження Сергія Івановича Алексєєва (03.07.1943, с. Велика Виска Новоукр. р-ну Кіровоград. обл.), журналіста, фольклориста, краєзнавця, гумориста, заслуженого журналіста України. Тривалий час працював на журналістській роботі, був власним кореспондентом Національної радіокомпанії України у Вінницькій області (1986–2004). Член Вінницького куреня гумористів ім. Степана Руданського. Член НСЖУ (1971).

    6 липня

  • 60 років тому народилася Зоя Василівна Тищенко (06.07.1963, с. Тютьки Вінниц. р-ну), журналістка, поетка, заслужений журналіст України (2012). Член НСЖУ (1995), НСПУ (2018). Лауреат Подільської літературно- мистецької премії «Кришталева вишня» (1996). Працюючи на Вінницькому обласному радіо, випускала авторські програми: «Радіосвітлиця», «Світанкове село» («Крапка на карті» – з 2018 року), «Вечірній дзвіночок» (до 2018 року), «З пригорщів природи» та ін.

    7-10 липня

  • 375 років тому (07–10.1648) під містечком Махнівка (тепер Хмільниц. р-ну) відбулася битва козацьких військ на чолі з полковником Максимом Кривоносом з польським військом князя Яреми Вишневецького.
  • 100 років тому (07.07.1923) на Вінниччині сталося «Калинівське чудо». За переказами, на повороті з міста Калинівка до села Сальник стояв дерев’яний хрест висотою шість метрів з іконою «Розп’яття з предстоящими», а з іншого боку – ікона «Пресвятої Трійці». 7 липня 1923 року п’яний червоноармієць вистрілив в ікону «Розп’яття» і пробив кулею праве плече Спасителя, звідки потекла «кров» (саме так назвали цілющу рідину, яка «кровоточила» з ікони). У 90-х роках була відновлена традиція хресних ходів до Калинівського хреста. Нині це місце паломництва віруючих «Калинівське чудо». Кожен рік люди з багатьох регіонів збираються віддати шану, зцілитися й знайти свій спокій та розраду біля чудодійного хреста. З часом там була побудована каплиця. У 2000 р. над хрестом звели скляну галерею, яка була приєднана до каплиці..
  • 55 років тому народився Сергій Анатолійович Моргунов (09.07.1968, м. Вінниця), державний діяч, міський голова Вінниці (з 2015 р.). Під керівництвом Сергія Моргунова та завдяки роботі його команди Вінниця з 2015 р. сім років утримує лідерство як найкомфортніше місто України (дослідження соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту). Мер-інноватор 2017 – у рамках спецпроєкту «Української правди» та саміту мерів «Рейтинг українських мерів- інноваторів».

    20 липня

  • 150 років тому народився Вітольд Йосипович Малішевський (Малишевський) (20.07.1873, м. Могилів-Подільський – 18.07.1939, у Заліссі, в передмісті Варшави), видатний польський та український композитор, педагог, громадський діяч, засновник та ректор Одеської консерваторії, професор Варшавської консерваторії, один із засновників Польського інституту ім. Ф. Шопена (пізніше Товариство ім. Ф. Шопена), учень М. А. Римського-Корсакова.
  • 75 років тому народився Арсен Леонідович Зінченко (20.07.1948, с. Парпурівці Вінниц. р-ну), український історик, доктор історичних наук (1998), професор, громадський діяч. Народний депутат Верховної Ради України 1 скликання. Автор понад 200 наукових праць, зокрема навчальних посібників для шкіл. Досліджує історію церкви, селянства, топоніміку Поділля.
  • 65 років від дня народження Світлани Михайлівни Василюк (20.07.1958, м. Вінниця), педагога, історика за фахом, викладача вищої категорії, громадської діячки, депутата Вінницької міської ради, директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації (2012–2022), директора Вінницького технічного фахового коледжу (з 7.10.2022 р.). Відмінник освіти України (2000).

    21 липня

  • 125 років тому народився Давид Федорович Вірник (21.07.1898, с. Уяринці, нині Вінниц. р-ну – 18.04.1986, м. Київ), політекономіст, доктор економічних наук (1962), професор (1962), заслужений діяч науки УРСР (1969). Обґрунтував періодизацію історії розвитку радянської економіки й економічної думки.

    25 липня

  • 80 років від дня народження Олени Іванівни Гринник (25.07.1943, с. Розсохувата Вінниц. р-ну), поетеси, майстрині, бібліотекарки, радіожурналістки, громадсько-культурної діячки, дипломанта міжнародних конкурсів. Заснувала відділення Всеукраїнського жіночого товариства ім. О. Теліги.

    26 липня

  • 180 років від дня народження Степана Карловича Джевецького (26.07.1843, с. Кунка Гайсин. р-ну – 23.04.1938, м. Париж), ученого, інженера, винахідника підводних човнів. Працював також у галузі авіації та повітроплавання. Від 1892 р. мешкав у Парижі, співпрацював з А.-Г. Ейфелем, займався переважно підприємницькою діяльністю.
  • 100 років тому народився Володимир Сергійович Соловей (22.07.1922, с. Велика Кісниця Могилів-Поділ. р-ну – 21.04.1948, м. Москва), Герой Радянського Союзу. Учасник Параду Перемоги в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі.

    27 липня

  • 125 років від дня народження Володимира Васильовича Дороша (27.07.1898, м. Тиврів, тепер смт – 19.06.1964, м. Жмеринка), українського різьбяра по дереву, скульптора, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1960). У творчій діяльності В. Дороша велике місце займав образ Т. Г. Шевченка. У Тиврівському краєзнавчому музеї зберігаються дві його роботи: скульптура-погруддя Устима Кармалюка, скульптурна композиція «Михайло Коцюбинський та Іван Франко».
  • 100 років від дня народження Івана Омеляновича Дяченка (27.07.1923, с. Сумівка Гайсин. р-ну – 27.02.2008, с. Баланівка Гайсин. р-ну), Героя Соціалістичної Праці (1978), учасника Другої світової війни, колишнього керівника колгоспу ім. Кірова с. Баланівка, який очолював його незмінно майже чверть століття. Колгосп славився в Україні та за її межами високими врожаями, досягненнями в тваринництві, соціальному розвитку li> 65 років від дня народження Станіслава Станіславовича Городинського (27.07.1958, с. Долиняни Могилів-Поділ. р-ну), співака, композитора, педагога, культурно-мистецького діяча, заслуженого артиста України (2002), народного артиста України (2018), директора Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (2004–2015, з 2019 по сьогодні). Протягом 1994–2000 рр. очолював відділ культури Тульчинської райдержадміністрації. 2000–2002 рр. – перший заступник начальника управління культури Вінницької облдержадміністрації, а 2002–2004 рр. він очолював відділ мистецьких закладів цього ж управління. Упродовж 2015– 2019 рр. обіймав посаду начальника управління культури і мистецтв Вінницької ОДА. Він – «Людина року» у номінації «Діяч культури та мистецтва» (2000), у номінації «Митець» (2005). Автор понад 100 естрадних пісень, низки обробок українських народних пісень для народного хору та вокальних ансамблів.

    29 липня

  • 80 років від дня народження В’ячеслава Миколайовича Чернобрового (29.07.1943, с. Нестерівці, до 2020 р. Дунаєвецького, нині Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. – 24.08.2019, м. Хмельницький), доктор медичних наук (1989), професор (1992). Закінчив з відзнакою лікувальний факультет Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова (1966). Автор численних наукових праць. Основний напрямок наукових досліджень – гастроентерологія. Створив та запровадив у практику лікувально-профілактичних закладів всіх регіонів України оригінальну техніку та методики внутрішньопорожнинної рН-метрії шлунково-кишкового тракту.

    30 липня

  • 120 років тому народився Веніамін Іольович Гутянський (30.07.1903, с. Глибочок, нині Гайсин. р-ну – 18.08.1956, м. Кустанай, Казахстан), єврейський поет, перекладач, член СПУ (1940). 1949 р. був репресований за звинуваченням у націоналістичній пропаганді. Покарання відбував в Уельському таборі поблизу м. Солікамськ (Пермська обл., РФ). Писав мовою ідиш, зокрема розмовним її варіантом. У доробку письменника – поетичні збірки для дітей, збірки сатиричних віршів, переклади.
  • 80 років від дня народження Віктора Григоровича Китастого (30.07.1943, м. Немирів – 22.09.2000, м. Київ), американського професора, ученого, дипломата, музиканта, культуролога, громадсько-культурного діяча українського походження. Ім’ям Китастого названо Американську бібліотеку Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2001 р.).

    СЕРПЕНЬ

    2 серпня

  • 80 років від дня народження Івана Петровича Шкварка (02.08.1943, с. Станіславчик Жмерин. р-ну – 23.01.1993, м. Харків), українського письменника, військовика за фахом. Воював в Афганістані, викладав у Харківському вищому танковому училищі. Автор кількох документально-публіцистичних книжок, низки статей із проблем розбудови Збройних сил України, кількох поетичних збірок.
  • 75 років тому народився Віталій Кононович Каспрук (02.08.1948, Ростов-на-Дону, РФ), художник-проєктант, член НСХУ (1985). Голова Вінницької обласної організації Національної спілки художників України. Працює художником-проєктантом Вінницького художньо- виробничого комбінату від 1972 р. Учасник обласних, республіканських, міжнародних виставок з 1975 р. Працює в галузі дизайну малої архітектури, інтер’єру та екстер’єру, а також у техніках станкового живопису та графіки.

    7 серпня

  • 140 років від дня народження Миколи Григоровича Левитського (07.08.1883, с. Хрінівка Вінниц. р-ну – 05.09.1939), громадсько- політичного діяча, дипломата. Брав участь у підписанні Брестської мирної угоди 9 лютого 1918 р. Учасник антигетьманського повстання, в. о. комісара Директорії УНР у МЗС, згодом – заступник представника УНР у Швейцарії (до листопада 1920 р.). Був в еміграції. Після персональної амністії 1925 р. повернувся в Україну. Згодом був репресований, розстріляний. Реабілітований 1989 р.

    9 серпня

  • 110 років від дня народження Тилимона Івановича Романенка (09.08.1913, с. Сосонка Вінниц. р-ну – 09.08.1991, там само), Героя Соціалістичної Праці, заслуженого агронома УРСР. Звання Героя здобув у 1952 р. за високий урожай насіння кок-сагизу.

    10 серпня

  • 10 100 років від дня народження Вікторії Петрівни Колосової (10.08.1923, м. Бар – 16.03.2010, м. Київ), літературознавця, текстолога, книгознавця, кандидата філологічних наук (1963). Брала участь у написанні «Історії української літератури» у восьми томах (перший том, 1967) та «Історії Української РСР» у десяти томах (перший том, книга 2, 1979). Їй належить низка статей до «Шевченківського словника» (том 1, 1976; том 2, 1977).

    12 серпня

  • 110 років від дня народження Володимира Юхимовича Шарапи (12.08.1913, м. Вінниці – 21.04.1990, Моніно РФ), радянського військового льотчика, штурмана 1-ї авіаційної ескадрильї 44-го швидкісного бомбардувального авіаполку 55-ї швидкісної бомбардувальної авіабригади, Героя Радянського Союзу (1940). Учасник Другої світової війни з червня 1941 року. Воював на Ленінградському, Північно-Західному, 1-му Українському фронтах.

    13 серпня

  • 110 років від дня народження Олександра Григоровича Мазура (13 (30 за іншими даними).08.1913, с. Попівка, нині с. Широке Жмерин. р-ну – 16.12.2005, Москва, РФ), одного з найсильніших борців-важковаговиків 40 – 60-х років минулого століття, чемпіона світу 1955 р. (чемпіонат світу з боротьби у важкій вазі проходив у німецькому м. Карлсруе), чемпіона СРСР 1944, 1945, 1947, 1949 рр. Підготував кількох олімпійських чемпіонів. Написав низку книг, присвячених улюбленому виду спорту, де згадує свої дитячі роки, зустрічі із земляками-барчанами. Автор багатьох підручників з класичної боротьби.

    17 серпня

  • 100 років тому народився Тихін Кирилович Каракой (17.08.1923, с. Білоусівка Тульчин. р-ну – 20.02.2015, м. Кишинів, Молдова), медпрацівник, учасник Другої світової війни. Після демобілізації працював у с. Богданівка, де понад 25 років завідував фельдшерсько-акушерським пунктом. Герой Соціалістичної Праці (1969).

    21 серпня

  • 125 років тому народився Пантелеймон Кіндратович Ковалів (21.08.1898 (Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000; за іншими джерелами – в березні), с. Москалівка, нині у складі смт Браїлів Жмерин. р- ну – 15.11.1973, м. Нью-Йорк, похов. у містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью- Джерсі, США), етнограф, український мовознавець у США, доктор філософії (1949), дійсний член НТШ у США з 1949. Свого часу був членом Етнографічної комісії ВУАН, збирав на Поділлі етнографічні та фольклорні матеріали. 1944 р. емігрував до Німеччини, жив у Мюнхені, з 1949 – у США (Вашингтон). Склав програми для збирання етнографічного матеріалу «Народна хліборобська техніка» та «Вірування в місяць».
  • 70 років від дня народження Віктора Степановича Скрипника (21.08.1953, с. Довге, нині Тернопіл. р-ну Тернопіл. обл.), журналіста, краєзнавця, члена НСЖУ (1982). Від 1954 р. живе і працює на Вінниччині. Велику частину свого творчого життя присвятив районній пресі. Був редактором ямпільської райгазети «Слово хлібороба», заступником головного редактора обласної газети «Подолія». З 1995 р. – власний кореспондент газети «Голос України» у Вінницькій області.

    23 серпня

  • 75 років тому народився Микола Миколайович Сардаковський (23.08.1948, с. Улянівка Житомир. р-ну Житомир. обл. – 01.04.2010, м. Вінниця), актор, заслужений артист України (1996), народний артист України (2008), громадський діяч.

    24 серпня

  • 70 років тому народився Михайло Васильович Довгань (24.08.1953, с. Клебань Тульчин. р-ну), живописець, заслужений художник України, народний художник України (2022). Член НСХУ (2000). Працює переважно в жанрі пейзажу. Учасник обласних та всеукраїнських виставок з 1998 р. Твори є власністю Міністерства культури та інформаційної політики України, зберігаються в Тульчинському краєзнавчому музеї, галереї санаторію «Авангард» у Немирові, у приватних колекціях.

    28 серпня

  • 125 років тому (28.08.1898) було засновано Жмеринську залізничну лікарню. Нині це Жмеринська залізнична (відділкова) лікарня, що належить Укрзалізниці.

    29 серпня

  • 155 років від дня народження Людмили Миколаївни Старицької-Черняхівської (29.08.1868, м. Київ (за іншими даними – с. Карпівка, тепер Могилів-Поділ. р-ну) – 1941, в дорозі до заслання), української письменниці, перекладача, літературного критика, громадського та культурного діяча. Репресована. Для п’єси «Розбійник Кармелюк» збирала фольклорні матеріали під Жмеринкою і в Тиврові. У своїй повісті «Діамантовий перстень» зобразила події на Поділлі, які відбувалися в ході польського повстання 1830 р. проти російського царизму.

    30 серпня

  • 30 120 років тому народився Іван Васильович Бевз (30.08.1903, м. Темрюк, нині Краснодар. край – 13.01.1943, розстріляний гестапо, м. Вінниця), керівник Вінницького антифашистського підпілля, Герой Радянського Союзу (посмертно, 1965). У Вінниці споруджено пам’ятник Герою (скульптор О. Левицький, архітектор Е. Устинов), його іменем названо одну з вулиць міста та міську бібліотеку (28.04.1975), встановлено погруддя й відкрито меморіальні дошки. 11.03.1969 р. І. В. Бевзу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Вінниця» (посмертно).
  • 80 років тому (30.08.1943) ухвалено рішення про створення на Вінниччині партизанського з’єднання на чолі з Анатолієм Герасимовичем Кондратюком.

    Цього місяця виповнюється:

  • 100 років (1923 р.) відтоді, як у Вінниці Подільська губернська рада фізичної культури провела першу на Поділлі Губернську олімпіаду (з 10 по 18 серпня 1923 р.). В олімпіаді взяли участь команди з Вінниці, Могилева- Подільського, Тульчина, Жмеринки, Брацлава та Гайсина.
  • 90 років тому (1933) було засновано вагонне депо станції Козятин

    ВЕРЕСЕНЬ

    1 вересня

  • 60 років (01.09.1963 р.) тому розпочала працювати Козятинська школа-інтернат. Нині – це Комунальний заклад «Ліцей № 7 Козятинської міської ради Вінницької області» (від 08.06.2022)..

    5 вересня

  • 55 років тому народилася Олена Віталіївна Солєйко (05.09.1968, м. Вінниця), доктор медичних наук (2008), професор, історик медицини, краєзнавець. Має понад 300 наукових публікацій, зокрема з історії медицини. Автор статей, експозицій, ілюстратор й організатор тематичних виставок, присвячених вінницькому архітектору Г. Артинову.

    6 вересня

  • 110 років тому народився Володимир Ізраїльович Пеллер (06.09.1913, с. Ольгопіль Гайсин. р-ну – 24.12.1978, с. Валдгейм Біробіджан. р-ну Єврейс. АО, РФ), повний кавалер ордена Слави (два в 1944, 1945), Герой Соціалістичної Праці (1966), господарський діяч, організатор і новатор сільськогосподарського виробництва.

    7 вересня

  • 75 років тому народився Олександр Васильович Кузьмінець (07.09.1948, с. Спичинці Вінниц. р-ну), історик, доктор історичних наук (1989), професор (1990), заслужений працівник народної освіти України. Опублікував понад 130 наукових праць. Досліджує проблеми розвитку української культури та освіти, діяльність видатних діячів і вчених України.

    8 вересня

  • 70 років від дня народження Івана Петровича Грищука (08.09.1953, с. Біла Вінниц. р-ну), українського художника-графіка. Член НСХУ (1992). Працює в жанрі декоративної композиції, портрета, натюрморту, жанрової картини, а також у галузі книжкової графіки та храмового розпису. Учасник обласних та республіканських виставок..

    9 вересня

  • 9 110 років тому народився Олександр Романович Мазуркевич (09.09.1913, с. Жабокрич, нині в межах с. Торків Тульчин. р-ну – 08.10.1995, м. Київ), педагог, літературознавець, доктор педагогічних наук (1964), професор (1966), академік АПН СРСР (1968) та АПН України (1992).

    12 вересня

  • 90 років від дня народження Остапа Пилиповича Бойчука (12.09.1933, с. Глухівці, тепер смт Хмільниц. р-ну – 07.08.2002), фахівця в галузі теоретичної механіки, доктора фізико-математичних наук (1982), професора (1983), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1992).

    14 вересня

  • 100 років від дня народження Олександра Івановича Якимчука (14.09.1923, с. Слобода-Ходацька Жмерин. р-ну – 31.07.2010, м. Старокостянтинів Хмельниц. обл.), військовика, Героя Радянського Союзу (27.06.1945). Відзначився в боях за м. Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща). Після війни продовжив службу в радянській армії. Жив у м. Старокостянтинів Хмельницької області.

    15 вересня

  • 75 років тому народився Анатолій Євгенович Конверський (15.09.1948, с. Горишківка Тульчин. р-ну), український учений-філософ, доктор філософських наук (1992), професор (1994), академік НАНУ (2012), заслужений працівник освіти України. Досліджує духовну культуру людства, методологію як рефлексію пізнавальних процесів.
  • 70 років від дня народження Юрія Олексійовича Боярунця (15.09.1953, м. Шепетівка Кам’янець-Поділ., нині Хмельниц. обл. – 25.05.2021, с. Скоморошки Вінниц. р-ну), українського поета, прозаїка, публіциста, члена НСПУ (1996). Брав участь у творенні та діяльності обласного Народного руху, у Помаранчевій революції. Автор кількох збірок лірики, історичних оповідок. Лауреат Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (1995).

    16 вересня

  • 110 років від дня народження Міхеля Йосиповича Длугача (16.09.1913, с. Уладівка Хмільниц. р-ну – 05.11.1981, м. Київ), фахівця у галузі будівельної механіки, доктора технічних наук (1965). Учасник Другої світової війни.

    17 вересня

  • 17 День народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника- класика, громадського діяча. Дитинство та юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде в село Лопатинці (нині Жмеринського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. Тут склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М. Коцюбинського. Письменник відобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чикаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – Всеукраїнську літературну премію ім. М. Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводять Дні М. М. Коцюбинського. Ім’ям письменника названо Вінницький державний педагогічний університет, загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 3 Вінницької міської ради, проспект в обласному центрі, де встановлено пам’ятник видатному земляку.

    20 вересня

  • 55 років тому (20.09.1968) відкрито Вінницький філіал Київського торговельно-економічного інституту, нині Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету (ВТЕІ ДТЕУ).

    21 вересня

  • 21 День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка, тепер Вінниц. р-ну – 10.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Вінниц. р- ну), одного з основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, поета-перекладача, педагога, громадського діяча, публіциста. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети) (1856). Після повернення на батьківщину викладав у навчальних закладах Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Петербурга (1857–1860), Одеси (1860), Бердянська (1888– 1890). У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка. «Закувала та сива зозуля» – широковідомий чоловічий хор з «Вечорниць». П. Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла й Гомера. Щорічно в Тиврівському (нині Вінницькому) районі відбувається районне пісенне свято та раз на два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі».
  • 130 років тому (21.09.1893) відбулося офіційне відкриття Тиврівського духовного училища, яке з моменту свого заснування стало потужним центром духовного життя Подільського краю. Найбільший слід в історії закладу з-поміж перших педагогів залишили М. Д. Леонтович, який після закінчення Подільської духовної семінарії деякий час викладав тут церковний спів та чистописання, а також геніальний український композитор К. Г. Стеценко. Впродовж своєї столітньої історії навчальний заклад зазнав багатьох реорганізацій. Нині це – Комунальний заклад «Тиврівський науковий ліцей» Вінницької обласної Ради.
  • 90 років від дня народження Бориса Володимировича Галафутника (21.09.1933, смт Вороновиця Вінниц. р-ну – 08.05.1990, м. Вінниця), актора, заслуженого артиста України. Створив галерею різнопланових образів.

    23 вересня

  • 100 років тому народився Павло Миколайович Лісовий (23.09.1923, с. Коржівці Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл. – 20.02.1999, м. Вінниця), літературознавець, краєзнавець, доктор філологічних наук (1972), професор. Займався дослідженням літературознавства Поділля ХІХ–ХХ ст.
  • 70 років тому народився Олександр Степанович Ситник (25.09.1952, с. Будьки Жмерин. р-ну), український історик, археолог, кандидат історичних наук, доктор історичних наук. Досліджує пам’ятки епохи палеоліту Західного Поділля та Подністров’я.

    26 вересня

  • 130 років від дня народження Микити Павловича Годованця (26.09.1893, с. Вікнина, тепер Голованів. р-ну Кіровоград. обл. – 27.08.1974, м. Кам’янець-Подільський), українського поета-байкаря. Учасник Першої світової війни. У 1937 р. був заарештований, звинувачений у націоналізмі, висланий на Колиму, звільнений у 1945 р.

    28 вересня

  • День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончаря, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992). Творча спадщина митця велика та багатогранна. Був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Кращі його витвори зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. На правах філії Вінницького обласного художнього музею з 2005 р. у Вінниці створено Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина, в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського майстра.
  • 75 років тому народився Володимир Анатолійович Широков (28.09.1948, м. Жмеринка), український учений у галузі математичної та прикладної лінгвістики й лексикографії, теорії інтелектуальних мовно- інформаційних систем, фундатор вітчизняної наукової школи лінгвістичної технології, кандидат фізико-математичних наук (1979), доктор технічних наук (1999), дійсний член Національної академії наук України (2012). З 1991 р. очолює заснований ним Український мовно-інформаційний фонд (УМІФ) НАН України.

    30 вересня

  • 80 років тому народився Григорій Семенович Стеценко (30.09.1943, смт Сутиски Вінниц. р-ну), лікар, доктор медичних наук, професор, академік Академії медико-технічних наук. У 1996–2012 рр. – ректор приватного Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково- технічного університету, директор, співзасновник ТОВ «ЛБІ МНТУ», директор, співзасновник ТОВ «Освіта-Плюс». Почесний громадянин смт Сутиски
  • 75 років від дня народження Олега Валеріановича Пасічника (30.09.1948, с. Гонорівка Могилів-Поділ. р-ну – 01.09.2010, м. Вінниця), педагога, журналіста, поета, заслуженого журналіста України (1998), члена НСЖУ (1980), художника. Автор низки збірок лірики. У 2011 р. засновано молодіжну літературно-мистецьку премію «Перша ластівка» ім. О. Пасічника.

    ЖОВТЕНЬ

    4 жовтня

  • 120 років тому народився Олекса Самійлович Асаулюк (04.10.1903, с. Зозівка, нині Вінниц. р-ну – 23.02.1992, м. Липовець), педагог, краєзнавець. Започаткував розвиток краєзнавчого руху на Липовеччині. Автор газетних публікацій краєзнавчої тематики, зокрема розвідок про історію м. Липовець, події Другої світової війни на теренах колишнього Липовецького району.

    5 жовтня

  • День народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та імені В. Свідзінського (2001, посмертно), члена СПУ (1967). На приміщенні школи у Браїлові, де навчався поет, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито літературно-меморіальний музей. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. в Браїлові біля місцевої школи встановили погруддя поета.
  • 80 років від дня народження Людмили Василівни Морковнікової (05.10.1943, смт Сатанів Хмельниц. обл. – 10.08.2016, смт Муровані Курилівці), педагога, відмінника освіти України, поетеси. Переможець гумористичного конкурсу передач Вінницького обласного радіо. Друком вийшли книги «В обіймах долі» (2005), «Чекаю на сонце» (2013).
  • 75 років від дня народження Валентини Степанівни Іванкової (05.10.1948, с. Юрківці Могилів-Поділ. р-ну), лікаря-радіолога, доктора медичних наук (2000), професора (2007).
  • 65 років від дня народження Віктора Івановича Мельника (05.10.1958, с. Краснопілка Уман. р-ну на Черкащині), поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, журналіста. Член НСПУ (1996), Асоціації українських письменників (1997). Засновник і редактор літературно-художнього журналу «Згар» (2000–2003). Лауреат літературних премій «Кришталева вишня» (1995), ім. С. Руданського (1998), ім. М. Коцюбинського (2006), івано-франківської літературної премії ім. Ярослава Дорошенка (2013), імені Євгена Гуцала (2016), імені Павла Тичини (2018), імені Володимира Забаштанського (2020), премії в галузі художнього перекладу імені Миколи Терещенка за переклад книжки Івайла Балабанова «Час для любові» (2020).
  • 120 років від дня народження Хоми Васильовича Малика (06.10.1903, с. Бондурівка, нині Вінниц. р-ну – 08.10.1943, похов. у братській могилі в с. Ліпляве Черкас. р-ну Черкас. обл.), військовика, Героя Радянського Союзу (1943, посмертно). Відзначився в жовтні 1943 р. як командир роти під час форсування Дніпра поблизу м. Канів.

    8 жовтня

  • 65 років тому (08.10.1958) підписано договір про дружбу і співробітництво між Вінницькою областю та Келецьким воєводством (нині Свентокшиським) (Республіка Польща).

    12 жовтня

  • 75 років від дня народження Анатолія Микитовича Ворони (12.10.1948, смт Сутиски Вінниц. р-ну – 02.04.2022), майстра спорту з самбо та дзюдо, заступника Вінницького міського голови (2000), генерал-майора (2010), заступника начальника Вінницького тролейбусно-трамвайного управління (з 2010). Нагороджений орденами та медалями.

    15 жовтня

  • 190 років від дня народження Пелагії Яківни Литвинової (Бартош) (15.10.1833, хутір Теребень (нині село) Глухів. р-ну Сумської обл., за деякими даними м. Хмільник – 21.09.1904, с. Землянка тієї ж обл.), українського етнографа, фольклористки, письменниці та педагога. Член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові та Паризького антропологічного товариства. Записувала народні пісні, казки, перекази й легенди.
  • 70 років від дня народження Наталії Миколаївни Космини (15.10.1953, м. Заліщики Тернопіл. обл.), педагога, директора ТОВ «Редакція газети "Вінницька газета"», викладача по класу фортепіано, психології і педагогіки (друга освіта). Депутат Вінницької міської ради 5, 6 скликань. Член правління Громадської організації «Подільська громада». Певний час працювала за фахом. З 1997 року – головний редактор видавництва «Континент-ПРИМ». У 2003 р. очолювала видавництво «Книга-Вега» на ВАТ «Вінницька обласна друкарня». За її редагування вийшло понад 200 видань.

    16 жовтня

  • 90 років від дня народження Леоніда Івановича Глоби (16.10.1933, с. Круподеринці Вінниц. р-ну), мікробіолога, доктора медичних наук (1988). Наукові інтереси пов’язані з використанням мікроорганізмів у біотехнологіях охорони довкілля від забруднення ксенобіотиками. Отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2000).

    17 жовтня

  • 17 125 років від дня народження Марії Михайлівни Пилинської (17.10.1898, м. Кам’янець-Подільський – 16.12.1976, м. Харків), перекладачки, мовознавця. Вчителювала в м. Калинівка. У 1956–1965 рр. працювала в редакції журналу «Прапор». У співавторстві з І. Вирганом уклала російсько-український фразеологічний словник, який друкувався в журналі «Прапор» у 1959–1971 рр. Член СПУ (1946).

    18 жовтня

  • 75 років тому народився Анатолій Данилович Ткаченко (18.10.1948, с. Кам’яний Брід Звенигород. р-ну Черкас. обл.), історик, краєзнавець, кандидат історичних наук, професор. Його наукова діяльність пов’язана з Вінницьким ДПУ ім. М. Коцюбинського від 1973 р. Голова редакційної колегії 3–6, 8 томів 9-томного видання «Книга пам’яті України. Вінницька область», член авторського колективу «Зводу пам’яток історії та культури по Вінницькій області». Тематика його досліджень пов’язана з подіями Другої світової війни на Вінниччині, історіографією Поділля та іншими аспектами дослідження минулого краю.

    25 жовтня

  • 25 110 років від дня народження Кіндрата Гавриловича Клименка (25.10.1913, с. Шура-Копіївська Тульчин. р-ну – 10.03.1945, похов. у м. Грайфенберг (нині м. Грифіце, Польща)), військовика, Героя Радянського Союзу (27.02.1945). Відзначився у боях при форсуванні р. Одер.
  • 100 років тому народився Михайло Федорович Купчишин (25.10.1923, с. Слобода-Мурафська Жмерин. р-ну – 02.04.2016), педагог за фахом, письменник, краєзнавець. Учасник Другої світової війни. Досліджував історію рідного краю, свого родоводу.

    26 жовтня

  • 75 років тому народилася Галина Тимофіївна Тарасюк (26.10.1948, с. Орлівка Гайсин. р-ну), українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників України (1977–2009), Асоціації українських письменників (АУП), НСЖУ, заслужений працівник культури України. Твори нашої землячки перекладені багатьма мовами народів світу. Г. Т. Тарасюк – лауреат багатьох літературних премій. Багаторазово висувалася на здобуття Шевченківської премії.

    28 жовтня

  • 110 років тому (28.10.1913) у Вінниці відкрито трамвайний рух. Перший маршрут «Вокзал – Жіноча гімназія» був протяжністю 8,6 км. Вже навесні 1914 р. збудували другу лінію Миколаївським проспектом до Військового містечка. На двох двоколійних лініях працювало 11 вагонів. На лінії працювали двовісні двосторонні вагони фірми MAN. З нагоди 100-річчя початку трамвайного руху в місті Вінниці в жовтні 2013 р. було відкрито Музей трамвая.

    Цього місяця виповнюється:

  • 90 років тому (1933) було засновано Вінницьку дитячу музичну школу № 1 внаслідок злиття бази навчальних закладів м. Вінниця: професійної музичної школи, музичного технікуму та музичної школи-студії Ю. Брондза (батько композиторки Ж. Колодуб). Завдяки керівництву Ю. Г. Брондза школа стала не лише навчальним закладом, а й культурним центром міста. Першими її викладачами були Є. Г. Салтановська, Б. Г. Полонська, Л. М. Волошина, Б. Поляков.

    ЛИСТОПАД

    4 листопада

  • 175 років від дня народження Дмитра Васильовича Марковича (псевд., крипт. – Гайдабура, Марківчанин, Волиняк, Оленин) (04.11.1848, м. Полтава – 09.12.1920, м. Вінниця), фольклориста, етнографа, громадського й політичного діяча. З 1915 р. жив у Вінниці, де організував й очолив кооперативний «Союзбанк». У період Центральної Ради був головним прокурором України, при Гетьманаті – прокурором Генерального суду, а в часи перебування Уряду УНР у Вінниці обіймав посаду міністра юстиції, займався українізацією школи.
  • 80 років тому народився Василь Дмитрович Кобець (04.11.1943, с. Слободище, тепер Вінниц. р-ну – 23.12.2020, м. Вінниця), письменник, громадський діяч, голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини (1996), член НСПУ (1975). Нагороджений орденами Святого Архистратига Михаїла та Святого рівноапостольного князя Володимира. Лауреат літературних премій імені Миколи Трублаїні, Михайла Коцюбинського, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка та премії Івана Богуна за громадську діяльність. Один з ініціаторів створення на Поділлі пам’ятників І. Огієнку в Брусилові, В. Стусу у Вінниці, М. Стельмаху в Дяківцях, Є. Гуцалу на Оратівщині, кургану-стели на честь В. Перепелюка у Вороновиці.

    5 листопада

  • 125 років від дня народження Гната Гнатовича Ігнатовича (Балінського) (05.11.1898, м. Немирів – 16.01.1978, м. Ужгород), українського режисера, актора, педагога, одного з найкращих учнів та сподвижників Л. С. Курбаса, заслуженого артиста УРСР (1960).

    7 листопада

  • 100 років від дня народження Івана Володимировича Глинського (07.11.1923, с. Потуш, нині Вінниц. р-ну – 16.03.1983, м. Могилів-Подільський), письменника, літературознавця, перекладача, поета, фольклориста. Член СПУ з 1964 р. Автор літературознавчих і фольклористичних статей, літературно-краєзнавчих розвідок, кількох п’єс, критичних відгуків. Переклав низку творів німецьких, польських, молдавських, білоруських, російських авторів.
  • 110 років від дня народження Олекси Івановича Воропая (09.11.1913, м. Одеса – 20.07.1989, м. Лідс (за іншими даними – Лондон), Великобританія), етнографа, фольклориста, біолога, доктора слов’янської етнології, доктора природничих наук. Працював агрономом, учителював у с. Вороновиця (нині смт Вінницького району). Під час Другої світової війни організував там гурт молоді, яка ставила за мету боротьбу за самостійну Україну. Під кінець війни депортований. Був в’язнем нацистських таборів у Німеччині. Обряди та етнопоетичні твори, зафіксовані на Вінниччині, посідають у його публікаціях значне місце. Основна його праця – «Звичаї нашого народу : етнографічний нарис. У 2 ч.» (обидві вийшли в Мюнхені).
  • 110 років від дня народження Олександра Романовича Мазуркевича (09.11.1913, с. Жабокрич Тульчин. р-ну – 10.10.1995, м. Київ), літературознавця, критика, доктора педагогічних наук, професора, академіка АПН України. Учасник Другої світової війни.

    9 листопада

  • 75 років від дня народження Михайла Феодосійовича Каменюка (10.11.1948, с. Григорівка, нині Могилів-Поділ. р-ну), українського поета, публіциста, драматурга, перекладача, літературознавця, журналіста, громадського діяча, заслуженого працівника культури України (1998). Член НСЖУ (1975) та НСПУ (1979). Очолював Вінницьку обласну організацію НСПУ (1986–1992, 1995–1997, 2008–2012, 2014–2018 рр.). Кавалер ордена преподобного Нестора Літописця УПЦ, лауреат низки літературно-мистецьких премій.

    10 листопада

  • 120 років тому народився Віктор Георгійович Гейєр (11.11.1903, м. Вінниця – 30.01.1990, м. Донецьк), гірничий інженер, професор (1953), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1963), лауреат Державної премії СРСР (1946).

    18 листопада

  • 120 років тому (18.11.1903) селищу Жмеринка надано статус міста (справа у філії Державного архіву Хмельницької області у м. Кам’янець-Подільський (Ф. 117, сп. 1, д. 653)).

    15 листопада

  • 75 років тому народився Анатолій Іванович Ярмоленко (15.11.1947, м. Козятин), співак, керівник білоруського вокально-інструментального ансамблю «Сябри», народний артист Білорусі.

    16 листопада

  • 75 років тому народився Володимир Петрович Прилипко (16.11.1947, с. Краскіно Хасан. р-ну Примор. краю, РФ – 21.08.2004, с. Ялтушків Жмерин. р-ну), археолог, краєзнавець, літератор. Лауреат Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (1996), Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Коцюбинського (2003). Член СПУ з 1997 р.

    18 листопада

  • 75 років від дня народження Ніни Степанівни Марковської (18.11.1947, м. Одеса), доктора медичних наук (1994), заслуженого працівника охорони здоров’я України (1997). Закінчила Вінницький медичний інститут (Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1972). Протягом 1972–1979 рр. – лікар Корделівської дільничної лікарні Калинівського району (нині Хмільниц. р-н) на Вінниччині, Вінницької обласної психіатричної лікарні, у 1979–1994 рр. – асистент, завідувач кафедри наркології, психіатрії та психотерапії факультету удосконалення лікарів Вінницького державного медичного інституту. Упродовж 1994–2002 рр. – народний депутат України 2-го і 3-го скликань.

    21 листопада

  • 21 День народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці Хмельниц. обл. – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінниц. р-ну), українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Працював завідуючим бібліотекою Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району. У Музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських- Можайських (смт Вороновиця) у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка. Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності». Кожні 5 років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль
  • Десята річниця (21.11.2013) початку Революції гідності в Україні. Відповідно до Указу Президента України щорічно 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. Він був встановлений з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 р. та в листопаді 2013 р. – лютому 2014 р. постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Понад 100 наших співвітчизників віддали за це свої життя. На Вінниччині є три Герої Небесної Сотні – В. О. Брезденюк (17.06.1963–18.02.2014), Л. П. Полянський (24.10.1975–20.02.2014), М. М. Шимко (21.10.1979–20.02.2014).

    22 листопада

  • 75 років тому народився Тимофій Валентинович Мотренко (22.11.1948, м. Вінниця), доктор філософських наук, професор, заслужений працівник освіти України (2003), державний діяч. Член НСЖУ (1994). У 1994 р. обраний депутатом обласної Ради. У 1996–1999 рр. – заступник голови Вінницької облдержадміністрації з соціальних питань. З 1999 р. – заступник Міністра Кабінету Міністрів України.

    23 листопада

  • День народження Родіона Андрійовича Скалецького (23.11.1899, с. Михайлівка, нині Гайсин. р-ну – 22.03.1984, м. Київ), українського композитора, хорового диригента, послідовника М. Леонтовича, фольклориста. Викладав українську мову та співи в кооперативному та педагогічному технікумах Тульчина, в Ольгопільській школі. Відродив засновану М. Леонтовичем народну хорову капелу в Тульчині, очолював її в 1926– 1932 рр., був організатором і керівником численних хорів. У повоєнний період тривалий час працював у Вінницькому інституті вдосконалення вчителів, школі № 3 ім. М. Коцюбинського, керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості. Усього ж з уст народу він записав на Вінниччині 320 пісень, серед них 146 – весільні. У 20– 30-х рр. записав текст і музику весілля в рідному селі. У Вінниці ім’ям Р. Скалецького названо вулицю, на якій тривалий час жив композитор.

    25 листопада

  • 75 років тому народилася Євгенія Йосипівна Станіславська (25.11.1948, с. Червоний Степ Хмільниц. р-ну), журналістка, заслужений журналіст України, лауреат обласної журналістської премії ім. К. Гришина. Працювала в регіональних газетах «Комсомольське плем’я», «Подолія». Член НСЖУ.

    26 листопада

  • 90 років від дня народження Михайла Никифоровича Чорного (26.11.1933, с. Мала Жмеринка Жмерин. р-ну – 24.09.2020, м. Вінниця), живописця, заслуженого художника України (1994), народного художника України (2003). Член НСХУ (1972). Художник створив монументальні образи визначних людей, яких доля пов’язувала із Поділлям, зокрема Лесі Українки, М. Леонтовича, П. Ніщинського, К. Стеценка, М. Старицького, М. Коцюбинського, В. Забаштанського, У. Кармалюка, Д. Нечая, І. Богуна, С. Руданського, С. Параджанова. Ім’я Михайла Чорного занесено до Всесвітньої енциклопедії художників (Лейпциг, Німеччина, 1996 р.).

    28 листопада

  • 80 років тому (28.11.1943) за зв’язок з партизанами було спалено с. Чортория Іллінецького району (тепер Гайсинського)..

    29 листопада

  • 200 років від дня народження Матвія Номиса (Матвій Терентійович Симонов) (29.11.1823), с. Заріг, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 08.01.1901, м. Лубни тієї ж обл.), етнографа, фольклориста, письменника. Найґрунтовніша його праця – «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Збірник містить понад 14 тис. прислів’їв та приказок. Чимало в цій книжці фольклорних записів зафіксовано на Вінниччині.

    Цього місяця виповнюється:

  • 130 років від дня народження Катерини Яківни Коцюбинської (листопад, 1893, м. Феодосія – червень, 1963, м. Чернігів), педагога, літературознавця, краєзнавця. Дружина Х. М. Коцюбинського, брата Михайла Коцюбинського, матір Михайлини Коцюбинської. Протягом 1926– 1934 рр. працювала старшим науковим співробітником музею М. Коцюбинського у Вінниці, водночас читала лекції у Вінницькому педагогічному інституті (нині ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). Одним з учнів Катерини Яківни був майбутній письменник Михайло Стельмах. За її участю вийшло три збірки матеріалів про М. Коцюбинського (1940, 1941, 1943), альбом «Будинок-музей М. Коцюбинського» (1934). Вона – автор двох путівників по Вінницькому та Чернігівському музеях (1930, 1954).

    ГРУДЕНЬ

    2 грудень

  • 75 років тому народився Леонід Володимирович Лозинський (02.12.1948, м. Козятин – 01.12.2003, м. Вінниця), музичний діяч, педагог, заслужений діяч мистецтв України (1998). Від 1997 р. – директор Вінницького училища культури і мистецтв (нині Вінницький фаховий коледж мистецтв ім. М. Д. Леонтовича). Засновник і керівник Вінницького обласного естрадно-духового оркестру «Подоляни» (1998).

    4 грудень

  • 125 років тому народилася Марія Якимівна Ковач (Вербовенко) (04.12.1898, м. Гнівань, нині Вінниц. р-ну – 12.04.1979, м. Вінниця), українська атлетка, борець, чемпіонка світу з класичної боротьби (1915). Виступала на жіночих чемпіонатах, у цирках, театрах.
  • 110 років від дня народження Костянтина Олександровича Вітавського (04.12.1913, м. Старокостянтинів, нині Хмельниц. обл. – 08.05.1992, м. Вінниця), художника театру. Працював художником 3-го Вінницького колгоспного театру (1933–1938), Вінницького пересувного театру ім. Т. Шевченка (1938–1941). У 1944–1988 рр. – художник- постановник, головний художник Вінницького українського музично- драматичного театру ім. М. Садовського. У 1983 р. створив музей історії театру.

    5 грудень

  • 100 років від дня народження Олександра Івановича Бугайова (05.12.1923, с. Жданівка, нині Хмільниц. р-ну – 17.04.2009, м. Київ), ученого- педагога, доктора педагогічних наук (1984), професора (1986), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), почесного академіка НАПН України. Учителював (1956–1961). Працював у Міністерстві освіти УРСР (1961–1965), доцентом Київського педагогічного інституту (1965–1973), в Інституті педагогіки Академії педагогічних наук України (1973–2008).

    6 грудень

  • 6 130 років тому народився Микола Оверкович Битинський (06.12.1893, смт Літин – 24.12.1972, м. Торонто, Канада), учений-геральдист, художник, військовий та громадський діяч, фалерист, поет, прозаїк, публіцист, вексилолог, мистецтвознавець, дослідник і розробник емблематики та уніформології, автор двох нагород УНР – Хреста Симона Петлюри та Воєнного хреста. Учасник Першої світової війни, визвольних змагань в Україні. Після Другої світової війни емігрував до Німеччини, з 1951 р. жив і працював у м. Торонто. Ім’я М. Битинського присвоєно одній з вулиць м. Вінниця.

    8 грудень

  • 90 років від дня народження Івана Ілліча Мітюка (08.12.1933, с. Модринець Хрубещовського повіту, Польща – 11.08.2011, м. Вінниця), хірурга, доктора медичних наук (1975), професора (1976). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997). Автор понад 200 наукових праць, 25 винаходів.

    13 грудень

  • День народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с. Монастирок, нині Вінниц. р-ну – 23.01.1921, с. Марківка, нині Гайсин. р-ну), всесвітньо відомого композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча. Здобувши освіту, працював учителем музики та арифметики в Чуківській школі (Вінницький р- н), викладав хоровий спів у Тиврівському духовному училищі, церковно- вчительській школі у Вінниці. З 1908 по 1919 рр. Леонтович викладав співи в Тульчинському єпархіальному училищі. М. Д. Леонтович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Загалом у його доробку близько 200 народних хорових творів. Леонтович став одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику». Ця мелодія всесвітньо відома і є символом Різдва як для України, так і для мешканців багатьох країн світу під назвою «Carol of the Bells». Після його смерті в 1922 р. на Поділлі було засновано філію Музичного товариства імені Леонтовича, його ім’ям називалася Вінницька хорова капела. У м. Тульчин композитору за проєктом скульптора Г. Н. Кальченко та архітектора А. Ф. Ігнатенка споруджено пам’ятник. Його ім’я має Вінницький фаховий коледж мистецтв. У грудні 1977 р. до 100-ліття від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича було відкрито музей у с. Марківка Теплицького району, де він трагічно загинув і був похований. Нині це – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. У серпні 2016 року відкрили осучаснений музей та меморіал у пам’ять про видатного земляка. Також у Вінниці запроваджено мистецький проєкт – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Щорічно в грудні проводяться традиційні вечорниці у музеї-квартирі М. Леонтовича в Тульчині. Його ім’я занесено ЮНЕСКО до списку славетних людей світу. У 2020 р. культурним брендом Вінниччини став «Щедрик – мелодія Вінниччини» М. Д. Леонтовича. Логотип зареєстровано як товарний знак.

    17 грудень

  • 80 років тому (17.12.1943) німецькими нацистами було спалено с. Партизанське Бершадського району (нині Гайсинського). У цьому ж місяці окупантами спалено також села Шабельня Іллінецького (нині Гайсинського) та Майдан-Бобрик Хмільницького районів.

    20 грудень

  • 170 років тому народився Андрій Валер’янович Мазаракій (20.12.1853, м. Кишинів – 26.11.1919, м. Вінниця), перший вінницький видавець, культурний діяч. У 1906 р. заснував першу в місті газету «Винницкая газета» (виходила 4 місяці). Як театральний оглядач та музичний критик, співпрацював з багатьма вінницькими часописами, зокрема «Юго- Западный край», «Свободный голос», «Слово Подоліи», «Шлях». Керував вінницьким театральним симфонічним оркестром, сприяв створенню у Вінниці Товариства любителів мистецтва (28.03.1917), був заступником його голови.
  • 80 років від дня народження Анатолія Опанасовича Бондаренка (20.12.1943, м. Вінниця – 13.11.2021, Москва РФ), радянського самбіста та дзюдоїста, чемпіона й призера чемпіонатів СРСР з самбо, майстра спорту міжнародного класу (1965). Чемпіон Європи в особистому (1969) та командному (1965, 1970) заліках. Виступав за Спортивний клуб армії (Київ, 1961–1976).

    22 грудень

  • 190 років від дня народження Марка Вовчка (справж. – Вілінська Марія Олександрівна; інші псевд. – Я. Канонин, Українка) (22.12.1833, маєток Єкатерининське Єлецького повіту на Орловщині – 10.08.1907, хутір Долинський, нині в межах м. Нальчик Кабардино-Балкарії, РФ), української письменниці, етнографа, фольклористки. Записувала фольклорні твори різних жанрів, вивчала народну мову, звичаї в селах Ковалівка, Гунька, Мухівці, Велика Бушинка. 1857 р. у Санкт-Петербурзі вийшла перша її збірка творів «Народні оповідання». У Немирові діє літературно-меморіальний музей Марка Вовчка.
  • 110 років від дня народження Сави Филимоновича Манзія (22.12.1913, с. Осіївка Гайсин. р-ну – 05.10.2008, м. Київ), ученого, доктора біологічних наук, професора. У повоєнний період продовжив кар’єру в Інституті зоології АН УРСР. Автор понад 220 наукових праць (з яких чотири монографії). Під його керівництвом підготовлено й успішно захищено 15 кандидатських та 4 докторські дисертації.
  • День народження Насті Андріанівни Присяжнюк (22.12.1894, м. Погребище – 08.06.1987, там само), української фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога. Закінчила двокласну школу, працювала на цукроварні, потім в Одесі – на цукрозаводі та канатній фабриці. Записувати фольклор почала з 1917 р. У 20-ті роки Н. А. Присяжнюк, маючи зв’язок із Етнографічною комісією та Кабінетом музичної етнографії Академії наук України, розпочала систематичну фольклористичну роботу: записала погребищенське весілля з усіма обрядами та піснями (650 пісень), зібрала сотні пісень інших жанрів, працювала на ниві етнографії та краєзнавства. Усе зібране надсилала до Києва. Значну кількість записів подільської фольклористки надруковано в кількох томах серії «Українська народна творчість». Головним підсумком її життя став збірник «Пісні Поділля» (1976). Її записи є також у Державному архіві Вінницької області та обласному краєзнавчому музеї. Щорічно у Вінницькому районі проводиться свято фольклору «Світанки над Россю».

    23 грудень

  • 120 років тому народився Микола Костянтинович Крупський (23.12.1903, с. Северинівка, нині Могилів-Поділ. р-ну – 20.02.1986, м. Харків), учений-агрохімік, ґрунтознавець, кандидат сільськогосподарських наук (1946), професор (1957). У 1959–1974 рр. очолював Інститут ґрунтознавства та агрохімії Південного відділення ВАСГНІЛ (Харків). Вивчав колоїдні властивості ґрунтів
  • 110 років від дня народження Євдокії Андріївни Швець (23.12.1913, с. Вінницькі Хутори Вінниц. р-ну – 15.04.1987, там само), Героя Соціалістичної Праці. Працювала ланковою місцевого колгоспу ім. Шевченка. Удостоєна звання Героя за одержання в 1951 р. високого врожаю насіння коксагизу.

    25 грудень

  • 100 років від дня народження Бориса Наумовича Хандроса (25.12.1923, с. Озаринці, нині Могилів-Поділ. р-ну – 12.10.2006, м. Київ), журналіста, публіциста, кінодраматурга, педагога, заслуженого працівника культури України (2004). Відомий як дослідник теми Голодомору, висвітлював її на матеріалах Вінниччини, зокрема с. Озаринці й сусідніх сіл і містечок. Автор кіносценаріїв документальних фільмів «Смертні листи» (1992), «Історія одного млина» (1993) та ін.

    22 грудень

  • 80 років (28.12.1943) з часу звільнення м. Козятин від німецько- фашистської окупації.

    Повна версія календаря ЗПД Вінниччини