ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ

«Письменник завжди буде в опозиції до політики, поки сама політика буде в опозиції до культури»

«Встигає всюди той, хто нікуди не поспішає»

Михайло Булгаков – видатний письменник, драматург, лібретист, лікар, актор. Член Всеросійського союзу письменників (1923–1929 рр.) та спілки письменників СРСР (1934-1940 рр.)

Серед найвизначніших творів Булгакова: «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Біла гвардія», «Дні Турбіних», «Іван Васильович»

3 (15) травня 1891 р., в місті Києві, народився Михайло Опанасович Булгаков. Батько Булгакова був доцентом Київської духовної академії. Мати – Варвара Булгакова (у дівоцтві – Покровська) виховала у дітей любов до музики та літератури. Михайло був старшим з сімох дітей. Сім'я не мала власного житла, тому часто змінювала квартири.

1901–1909 рр. – Михайло навчається в Першій київській чоловічій Олександрівській гімназії. Це була одна з найкращих гімназій Києва. Рівень викладання був там доволі високий, у гімназії викладали педагоги з університету св. Володимира.

Михайла охрестили у Хрестовоздвиженській церкві. Михайлом майбутнього письменника назвали на честь покровителя Києва та усієї України, архистратига Михаїла

У гімназійні роки у Михайла виявились мистецькі таланти. Зокрема, у січні 1903 року на благодійному спектаклі «Принцеса Горошина», який поставила його мати, він зіграв одразу дві ролі

У 1904 році сім'я Булгакових зняла квартиру з сіми кімнат другого поверху на Андріївському узвозі, № 13. На той час Михайло Булгаков закінчив шість класів гімназії, причому третій клас – з нагородою другого ступеня, а шостий – з нагородою першого ступеня.

Влітку 1908 року, навчаючись на останньому курсі гімназії, Булгаков-молодший підробляв на залізниці, і водночас виконував ролі у спектаклях за творами Антона Чехова, на літньому майданчику театру містечка Буча. Тоді ж він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Тетяною Михайлівною Лаппа, яка приїхала у Київ на канікули.
1909 р. – Михайло вступив на медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира. Навчання проходило не легко, через хворобу Михайлові довелося залишитися на другій рік на другому курсі університету.
26 квітня (9 травня) 1912 р., у церкві Миколи Доброго відомий київський священник Олександр Глаголєв здійснив вінчання Михайла Опанасовича та Тетяни Михайлівни Лаппи. Наречена була дочкою голови Саратовської казенної палати.

Батьки Тетяни, довгий час були проти цього шлюбу. Сім'я дружини письменника, на відміну від Булгакових, були дворянами у багатьох поколіннях. Вони були досить заможні та не шкодували коштів для своєї доньки

На той час Київ був одним з театральних центрів країни і молода сім'я Булгакових, як і інші кияни, ходили на театральні прем'єри, на концерти Федора Шаляпіна та інших виконавців, що приїжджали до Києва. Гроші вони тратили не задумуючись, тому часто опинялись в скрутному становищі та вимушені були закладати коштовності дружини в ломбард

1914 року почалася Перша світова війна. У серпні того року Михайло працював у лазареті при Казенній палаті у Саратові, що його сам і допоміг заснувати. На початку осені Михайло, повернувшись до Києва, розпочав навчання на третьому курсі університету.
В цьому ж році дружина Михайла почала працювати в одному з військових лазаретів міста, а її чоловік, як старшокурсник, чергував у лазареті Червоного Хреста.
Навесні 1915 року у Київському Імператорському університеті розпочалась призовна кампанія і Михайло Опанасович збирався піти на службу до Морського відомства як військовий лікар. Однак, його так і не мобілізували, за станом здоров'я.
Після семестрових іспитів на четвертому курсі він отримав звання зауряд-лікаря 2-го розряду і, з дозволу ректора університету, почав працювати у Київському військовому лазареті, на Печерську.
В 1916 році, після успішного складання випускних іспитів, навчання на медичному факультеті університету було завершено з відзнакою, і Михайло Булгаков отримав спеціальність – лікар.

Після завершення навчання, у квітні 1916 року, Булгаков працював медичним добровольцем на Південно-Західному фронті, у польовому шпиталі Червоного Хреста в Кам'янці-Подільському. У травні – червні 1916 року австрійський фронт було прорвано армією генерала Олексія Брусилова. Певний час Булгаков працював у Чернівцях хірургом.

«Професія лікаря здавалася мені блискучою» – писав Михайло Булгаков. Можливі аргументи на користь медицини: незалежність майбутньої діяльності (приватна практика), інтерес до «внутрішньої будови людини», так само як і можливість їй допомогти

За свідченням дружини, яка працювала на фронті медичною сестрою, Булгаков оперував досить вдало. Йому доводилося проводити дуже багато ампутацій. Загалом, хірургічна діяльність Булгакова на фронті була успішною, але недовгою, оскільки в другій половині 1916 року він, як і багато інших молодих лікарів, був направлений в тил

В липні 2016 року Михайла Булгакова зарахували до резерву Московського окружного війського-санітарного управління.
З вересня 1916 року Михайла Булгакова відкликали з фронту та послали управляти земською Нікольською сільською лікарнею у Сичовському повіті, Смоленської губернії. Згідно з документами, за якими працював Михайло Опанасович, за роки праці у Нікольській лікарні він прийняв більше 15-ти тисяч хворих й успішно виконав багато хірургічних операцій.

Одного разу Булгакову принесли дитину, хвору на дифтерію. Врятувати малюка можна було, тільки ризикуючи власним життям: «Потрібно було за допомогою трубочки висмоктати дифтерійні плівки, щоб дитина змогла дихати. Після операції Булгаков запідозрив, що міг заразитися і впорснув собі протидифтеритну сироватку»

Восени 1917 р. Булгакова призначено завідувачем інфекційного та венерологічного відділення міської земської лікарні у Вязьмі. Тоді ж майбутній письменник розпочав роботу над циклом автобіографічних оповідань про медичну практику у Нікольській лікарні.
На початку 1917 р. земського лікаря було звільнено з військової служби через хворобу, і Михайло повернувся до Києва, у батьківський дім, на Андріївському узвозі, де розпочав практику лікаря-венеролога. Українську столицю на той час займали німецькі війська. Під час наступних Громадянської війни та Радянсько-української війни у місті раз-по-раз змінювалася влада, а оскільки Булгаков був лікарем, то йому доводилось лікувати представників різних військових угрупувань.

«У 1919 році, проживаючи в місті Києві, послідовно призивався на службу в якості лікаря всіма владами, що посідали місто» – Михайло Булгаков

Про ключове значення для творчості письменника цих півтора років перебування в Києві свідчать: роман «Біла гвардія», п'єса «Дні Турбіних» та оповідання «Незвичайні пригоди лікаря» (1922 р.)

Уникаючи більшовицької мобілізації, Булгаков відступав з Києва, з білими. Існує інша версія: в лютому 1919 року Булгакова мобілізували в армію УНР, звідки він дизертував і, від липня до серпня, переховувався в київських лісах, потім уникав більшовицької мобілізації.
В вересні 1919 року Михайла Булгакова мобілізували до лав білої армії, а потім до лав Збройних сил Півдня Росії. У лавах «білих» він став начальником санітарного загону 3-го Терського козачого полку.
Наприкінці жовтня 1919 року Михайло Булгаков разом із 3-м Терським полком переїхав на Північний Кавказ, де у листопаді в складі полку узяв участь у поході на Чечен-аул і Шалі-аул.
Наприкінці листопада 1919 року Михайло Опанасович переїхав у місто Владикавказ, що у Північній Осетії, де розпочав роботу у військовому шпиталі. Згодом він, за власними словами, назавжди припинив медичну діяльність і натомість почав працювати у місцевих газетах.
В 1920-1921 рр. письменник працює в місцевому театрі.

1921 р. – переїзд до Москви. Працює в різних газетах, пише «Записки на манжетах».
У 1923 р. Булгаков вступив до Всеросійського Союзу письменників, працює над романом «Біла гвардія».
На початку січня 1924 року на вечорі, влаштованому редакцією «Напередодні» на честь письменника Олексія Миколайовича Толстого, Михайло Булгаков знайомиться з Любов'ю Білозерською. Це була яскрава жінка, що закінчила Демидівську жіночу гімназію у Санкт-Петербурзі, навчалася в приватній балетній школі. З початком Першої світової війни у 1914 році Білозерська, закінчивши курси сестер милосердя, доглядала в госпіталях за пораненими, певний час, з чоловіком, журналістом за фахом проживала за кордоном. З чоловіком вони розлучилися і Любов повернулась до Москви.
1925 р. – написані «Собаче серце», «Зойкина квартира» та «Дні Турбіних». Виходить збірка творів Михайла Булгакова «Дьяволіада».
В цьому ж році письменник розлучається з Тетянаю Лаппою та одружується вдруге – з Любов’ю Бєлозерською.

Любов Білозерська перекладала для чоловіка з французької мови книги про Мольєра. Її рукою, під диктовку письменника, було написано багато сторінок п'єси «Кабала святош», п'єси «Адам і Єва» та значна чатина першої редакції роману «Консультант з копитом», який згодом став романом «Майстер і Маргарита» (тоді ще без Маргарити)

Любові Євгенівні були присвячені: роман «Біла гвардія», повість «Собаче серце» та п'єса «Кабала святош» («Мольєр»). Але міцніше за все ім'я Любові Євгенівни пов'язано з задумом і народженням п'єси «Біг»: її розповіді про еміграцію і емігрантів, про Константинополь та Париж послужили джерелом натхнення для письменника при створенні п'єси. На початку 1929 року почалися складнощі в сімейному житті

Любов Євгенівна захоплювалася верховою їздою, потім автомобілями, в помешканні товклися непотрібні люди. Телефон висів над письмовим столом Булгакова, і дружина весь час весело спілкувалася з подругами. Одного разу він сказав їй: «Любо, так неможливо, адже я працюю!» І вона відповіла безтурботно: «Нічого, ти не Достоєвський!» Він зблід. Ніколи не міг вибачити цього Любі

1926 р. – переїзд до Ленінграда. Булгаков швидко входить в коло поетів і письменників, дружить з Анною Ахматовою та Євгеном Замятіним.
1929 р. – зняття з репертуару радянських театрів всіх п’єс драматурга.
В лютому 1929 року, на масляну, в одному з московських домів Булгакови познайомилися з Оленою Сергіївною Шиловською, дружиною видатного військового начальника Є. А. Шиловського. Вона стала відвідувати Булгакових, навіть стала подругою Люби. Скоро у Олени з Булгаковим зав’язався таємний роман.
1930 р. – повернення в Москву, де Булгаков стає режисером МХАТ. Відомо, що Булгаков був завзятим театралом. Навіть знав на пам'ять декілька опер.
1932 р. – розлучення з Білозерською і одруження з Оленою Шиловською.

«Це було в 29-му році в лютому, на масляну. Якісь знайомі влаштували млинці. Ні я не хотіла йти туди, ні Булгаков, який чомусь вирішив, що в цей будинок він не буде ходити. Але вийшло так, що ці люди зуміли зацікавити складом запрошених і його, і мене. Ну, мене, звичайно, його прізвищем ... Загалом, ми зустрілися і були поруч. Це була швидка, надзвичайно швидка, у всякому разі, з мого боку, любов на все життя». Олена Булгакова

1934 р. – Булгаков стає членом спілки письменників СРСР.
1936 р. – початок співпраці з Великим театром в якості лібреттиста і перекладача, в окремих випадках – актора.
1938 р. – Булгаков закінчує роботу над романом «Майстер і Маргарита» за два роки до смерті.
10 березня 1940 р. – Михайло Опанасович Булгаков вмирає від хвороби нирок (нефросклероз), від цієї ж хвороби помер батько письменника. Похований на Новодівичому кладовищі.

Відомо, що Булгаков захоплювався творчістю Миколи Гоголя. Існував містичний зв’язок Булгакова з Гоголем. Існують свідчення Булгакова, що Гоголь тричі з'являвся йому, і в сні і наяву. Цікаво, що якості пам’ятника, після кончини письменника, його дружина вибрала величезну гранітну брилу – Голгофу. До цього дана брила була підніжжям хреста, який був встановлений на місці поховання Гоголя

ТВОРЧІСТЬ

«Рукописи не горять»

«Той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він любить»

Основні твори письменника:

У своїй творчості Булгаков неодноразово зображав автобіографічні елементи. Період, коли майбутній письменник займався медициною, він описав в образах персонажів повісті «Фатальні яйця», професорів Пєрсікова та Пилипа Пилиповича, у повісті «Собаче серце»

Період роботи у «російській глубинці», у Вязьмі, де він працював завідувачем інфекційного та венерологічного відділення міської земської лікарні, Булгаков зобразив у циклі оповідань «Записки юного лікаря»

Свою матір, Варвару Михайлівну, Михайло Опанасович зобразив у романі «Біла гвардія». Будинок, де жили Булгакови, на Андріївському узвозі № 13, він описав у п'єсі «Дні Турбіних»

Перше своє оповідання — «Пригоди Світлани» М. Булгаков написав, коли йому було сім років. Нажаль цей рукопис не зберігся. У п'ятому класі гімназії з-під його пера вийшов фейлетон «Обласна школа передового педагогічного», також майбутній письменник складав епіграми, сатиричні вірші.
Cвою літературну кар'єру він розпочав восени 1919 року, написавши кілька оповідань. Однак сестра прозаїка Надія Земська згадувала, що своє перше оповідання «Вогняний змій« її брат написав ще на першому курсі університету. Коли письменник був студентом, він писав прозу на медичну тематику. За спогадами однієї з сестер Булгакова, в 1912 році він показав їй розповідь про білу гарячку.
У 1922–1923 рр. письменник публікував «Записки на манжетах».
У 1924 р. побачило світ перше видання роману «Біла гвардія».

«Біла гвардія» – це перший роман письменника. Вперше опублікований частково 1925 року; повна публікація — 1927 року. В творі описується життєва драма родини Турбіних, киян з російської інтелігенції, під час падіння гетьманату Скоропадського та захоплення Києва військами Директорії. Базується на особистому досвіді письменника, який був учасником київських подій та прихильником білого руху

Події роману розвиваються у Святошино, на Печерську, згадуються вулиці Хрещатик, Малопідвальна, Прорізна і Володимирська, що знаходяться в центрі Києва, а будинок Турбіних за описом повністю відповідає будинку сім'ї Булгакових на Андріївському узвозі

1925 рік був дуже плідним для письменника. Вийшла збірка М. Булгакова «Дияволіада». Того ж року були опубліковані: повість «Фатальні яйця», оповідання «Сталеве горло» (з циклу «Записки юного лікаря»). Письменник працював над повістю «Собаче серце», п'єсами «Дні Турбіних» і «Зойчина квартира».
Сталін дуже любив «Дні Турбіних», дивився спектакль не менше 15 разів, з ентузіазмом аплодуючи артистам з урядової ложі. Вісім разів «батько народів» був на «Зойчиній квартирі» в Театрі ім. Є. Вахтангова.

«Собаче серце» — сатирико-фантастична повість. Була написана, але не видана. Рукопис і копії було конфісковано ОГПУ (за вказівкою Льва Каменєва). Перша публікація повісті відбулася в 1968 році одночасно в журналі «Грані» (Німеччина) та в журналі «Студент» (Лондон). І лише в 1987, році книгу було видано в СРСР, через понад 60 років після її написання. Але, завдяки — Самвидаву популярність у читачів цей твір ма величезну

Пилип Пилипович Преображенський відкрив ефективний метод омолодження. Він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людських гіпофіза і яєчок. Історія собаки Шарика, що перетворилася на людину (Шарикова), швидко стала відома в медичних колах, а потім стала надбанням і бульварної преси. Професору Преображенському висловлюють своє захоплення колеги, Шарикова демонструють у медичному лекторії

Тим часом Шариков потрапляє під вплив комуністичного активіста Швондера, який переконав його, що той — пролетарій, який страждає від гноблення буржуазії (в особі професора Преображенського та його асистента) і налаштовує його проти професора. Згодом Шариков стає завідувачем відділу очистки Москви від бездомних тварин. Збирається одружитись та жити в квартирі Преображенського. Після доносу на професора його асистент Борменталь не витримує нахабства Шарикова і через 10 днів у квартирі професора Преображенського знову живе собака Шарик

З жовтня 1926 р. у МХАТі з успіхом демонструвалася п'єса «Дні Турбіних». Водночас у радянській пресі домінувала різка критика творчості М. Булгакова. За підрахунками письменника, протягом 10 років з'явилося 298 негативних рецензій і лише 3 схвальні

Того ж року в Театрі ім. Вахтангова успішно пройшла прем'єра вистави за п'єсою «Зойчина квартира». Від 1930 р. твори М. Булгакова в СРСР припинили друкувати, його п'єси були заборонені

В січні 1932 р. Й. Сталін (формально – А. Енукідзе) дозволив постановку «Днів Турбіних» у МХАТі, і до війни вона більше не заборонялась. У той же час за кордоном п'єси М. Булгакова успішно демонструвались

У 1939 р. М. Булгаков працював над лібрето «Рашель», а також над п'єсою про Й. Сталіна — «Батум». Й. Сталін схвалив п'єсу, однак її все ж було заборонено для друку і постановки.
Того ж року у тяжкому стані, пов'язаному із хворобою, М. Булгаков надиктовував дружині останній варіант роману «Майстер і Маргарита». Роман було вперше опубліковано в часописі «Москва» в 1966 р., через 26 років після смерті автора.

Деякі літературознавці зазначають, що Булгаков, коли писав роман «Майстер і Маргарита», образ Воланда узяв з ролі Мефістофеля у виконанні Федора Шаляпіна, виступи якого він бачив у київських театрах. А образом Маргарити стала третя дружина письменника – Олена Сергіївна

Після переїзду у Москву Булгакови зблизилися зі знайомими Земських — Вірою Федорівною й Іваном Павловичем Крєшковими. Останні мешкали на Патріарших прудах, на вулиці Малій Бронній, № 32, де інколи проводили спіритичні сеанси

Вважають, що у деяких своїх «містичних» творах Михайло Булгаков використовував, як літературні джерела: оперу «Фауст», написану Шарлем Гуно, містичну прозу Олексія Толстого, а також філософську прозу Анатоля Франса. Саме цей твір приніс М. Булгакову світове визнання

Михайло Булгаков працював над романом дуже довго і ретельно. Робота над романом почалася в кінці 1920-х років. Спочатку роман мав кілька назв. У 1937 році автор назвав його «Князь тьми». Але і цей варіант назви не задовольняв Булгакова. Назва «Князь тьми» поступово була відкинута автором, виникла остаточна назва – «Майстер і Маргарита»

Близько року Булгаков працював над завершенням роману. Він завершив перший чистовий рукопис роману в травні 1938 року. В. І. Лосев вважав останній рукопис роману, восьмою його версією. Відчуваючи близьку смерть, він активно працював над романом: шліфував окремі сцени і фрази і т.д.

Коли Булгаков вже не міг писати сам, він диктував поправки до тексту дружині. Дружина Булгакова, Олена Сергіївна, записувала в зошиті всі зауваження і вносила їх в текст. Булгаков припинив редагувати роман лише за три тижні до смерті

Булгаков в цитатах

«Язик може приховати істину. Очі — ніколи»	«Розруха не в клозетах, а в головах» («Собаче Серце»)
«Так, людина смертна, та це було б іще півбіди. Погано те, що вона іноді раптово смертна, ось у чому штука!» («Майстер та Маргарита»)	«Свіжість буває тільки одна — перша, вона ж і остання»
«Розумні люди на те й розумні, щоб розбиратися в заплутаних речах»	«Щастя як здоров'я: коли воно є його не помічаєш»
«Але ось яка річ мене непокоїть: коли Бога нема, то постає питання, хто ж керує життям людським і взагалі всім побитом на Землі?» («Майстер та Маргарита»)	«Найстрашніший гнів – це гнів безсилля»
«Ви смієтеся наді мною, тому що я відрізняюся від вас. А я сміюся над вами, тому що ви не відрізняєтесь один від одного»	«А що ви на мене так дивитеся, батьку рідний? На мені візерунків немає і квіти не ростуть» («Іван Васильович»)
«Ви судите по костюму? Ніколи не робіть цього. Ви можете помилитися, і до того ж, досить сильно» («Майстер та Маргарита»)	«Професор Преображенський: Якщо ви дбаєте про своє травлення, моя добра порада – не говоріть за обідом про більшовизм і про медицину. І – Боже вас борони – не читайте до обіду радянських газет» («Собаче Серце»)
«Величезний віз нісенітниці в'їхав у французьку літературу, і нісенітниця зовсім заполонила дорогоцінні голови»	«Людина, що бореться за своє існування, здатна на блискучі вчинки»

ЦІКАВІ ФАКТИ

Вже у 8 років Михайло прочитав «Собор Паризької Богоматері». Мав виняткову пам’ять, багато чого з прочитаного запам’ятовував

У Булгакова було три дружини, кожна з яких, в свою чергу мала трьох чоловіків

Булгаков колекціонував театральні та концертні квитки. Згодом це переросло в звичку, – не викидати використані квитки з театру. Часто ходив в Великий театр, щоб послухати «Фауста». Ця опера мала на нього сильний вплив.
На творчість його надихала старовинна гравюра, що висвіла нед робочим столом письменника. На гравюрі були зображені «сходи життя».

Після того як Булгаков перехворів на тиф, певний час приймав морфій. У Булгакова бували депресїі та пориви люті, під час яких він неодноразово цілився з револьвера в першу дружину (причиною був морфій). Від цієї шкідливої звички його відучив відчим.
Коли у Булгакова з'являлися гроші, він любив шикувати: іздити на таксі, відвідувати ресторани, дорогі магазини. Так вони з Тетяною Лаппою розпустили гроші, що ій батьки видали на весілля і таким чином весілля пари було дуже скромне.

Відкрито виступав проти комунізму. Через те в будинках, де він проживав неодноразово проводились обшуки. При цьому, Булгаков жодного разу не був арестований.
Був знайомий і товаришував з Анною Ахматовою, Вікентієм Вересаєвим, що був і письменником і лікарем, Максиміліаном Волошиним, Ісааком Дунаєвським.
На одній з вистав «Турбіних» трапився випадок: офіцери на сцені заспівали «Боже, царя храни», і частина публіки встала. З тих пір в театрі боялися ексцесів з п'єсою.
Про третю дружину письменника Олену Шиловську ходили недобрі чутки, ніби вона відьма.

В книзі відомого журналіста та літературного критика, професора філології Володимира Лакшина «Відкриті двері: Спогади та портрети» (1989 р.) наводиться незвичайний факт:	«З Парижа Олена Сергіївна Булгакова привезла книгу для А. Т. Твардовського. Я зайшов в кабінет Олександра Трифоновича і попередив, що його хоче відвідати вдова Булгакова. Він охоче погодився прийняти її. Я тут же передзвонив Олені Сергіївні (у Булгакових був власний телефон, рідкість на той час), що вона може приїхати. Вона радісно запитала: «Коли?» – "Зараз". – «Так, чекайте мене»
Я прикинув, скільки часу знадобиться їй, щоб зібратися, – розсудив (врахувавши відстань від будинку Булгаковах та час на збори), що ніяк не менше години. Минуло п'ять-сім хвилин. У двері постукали. Я підняв очі над версткою ... На порозі стояла Олена Сергіївна у весняному чорному пальто, в капелюшку з легкою вуаллю, витончена, красива, посміхаючись з порога. «Як ?! – скрикнув я. – На чому ж ви ...» – «На мітлі...»»	«Отже, я, людина, далека всякого містицизму і окультних наук, готовий підтвердити під присягою, що в той день вона вибрала саме цей вид транспорту, тому що найпростіші розрахунки часу начисто виключають будь-яку іншу ймовірність» – пише Володимир Лакшин в своїй книзі

В жодному з тьох шлюбів Булгакова не було дітей. Відомо, що письменник усиновив сина останньої дружини

Остання дружина Булгакова пережила чоловіка аж на 30 років

Над кухонним столом, в квартирі Булгакових, в Москві висів дешевенький плакат, який М. Булгаков здер з якогось паркану. На плакаті була зображена жирно перекреслена хрест-навхрест пляшка горілки, а поруч новенька сторублева асигнація. Напис свідчив: «Горілка – ворог, ощадкаса – друг!»
У письменника дійсно проживав Бегемот (за іншою версією – Булат), але це була величезна собака, що інколи їла за одним столом з господарями.
Часто у Булгакова виникали думки про еміграцію. Він навіть написав Сталіну листа, де просив його дозволу виїхати з держави. Відомо, що незадовго до смерті Булгаков розмовляв з Сталіним по телефону, але про зміст розмови письменник нікому не розповів.
Дивна історія трапилася в 1930 р., після особистого листа Булгакова уряду СРСР. Ще в кінці 20-х років у нього був проведений обшук, вилучено всі рукописи, щоденники. Булгаков подав тоді заяву, де писав, що, якщо його літературні роботи йому не повернуть, він більше не може вважати себе літератором і демонстративно вийде з Всеросійського союзу письменників. Його запросили на Луб'янку. Перед слідчим лежала заява Булгакова. Вказуючи на ящики свого письмового столу, слідчий сказав, що всі зошити Булгакова лежать тут. Йому повернуть його папери, якщо він забере свою заяву і не буде про неї згадувати. Булгаков пішов, несучи в кишені заяву, а в руках – пачки списаних ним зошитів.
Булгаков, пред смертю говорив своїй дружині, що після його смерті пройде деякий час і його книги почнуть друкувати, а її запрошувати на вечори пам'яті письменника... Так і трапилось.

З невідомих причин Олена Булгакова не дозволяла про Сталіна говорити погано. Вона зберігала, складений її покійним сином Женею, список «ворогів Булгакова» – критиків, редакторів, драматургів, громадсих діячів, але «вождя народів» там не було

На думку дружини письменника «він був могутньою силою, злою силою, але ставився до Булгакова, якщо не з співчуттям, то з повагою і таємною цікавістю

Фільм «Іван Васильович змінює професію» знятий за п'єсою Михайла Булгакова «Іван Васильович», яку він написав в 1936 році для театру. Однак глядачі так і не побачили її втілення на сцені. На генеральній репетиції в Театрі Сатири були присутні члени ЦК ВКП (б), які заборонили показ вистави в цей же день. Саме ж твір опублікували тільки в 1965 році, а в 1972-му Леонід Гайдай приступив до зйомки комедії. На момент виходу вона стала лідером прокату: тоді в СРСР її подивилися понад 60 млн глядачів.

БУЛГАКОВ І КИЇВ

«Які зірки в Україні! Уже майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді нестерпно на поїзд... І туди. Знову побачити урвища, занесені снігом, Дніпро... Немає у світі міста, кращого за Київ!..» Михайло Булгаков

«Михайло Булгаков народився у Києві. І назвали майбутнього письменника на честь архистратига Михаїла (Михайла), покровителя нашої столиці. Отже, пов’язаність з Україною вже є – в імені. 28 років із своїх 49 він прожив у Києві...» Ольга Смольницька

«Хтось звинувачує його у нелюбові до України, а хтось просто не вважає його українським письменником (так можна і Гоголя віддати, бо він писав російською мовою). Проте, що б не казали й не писали про письменника, так описати Дніпрові кручі, Володимирську гірку, вулиці Києва могла тільки залюблена в рідне місто людина, а політичні погляди...» Ольга Смольницька

Улюблені райони Булгакова: Подол, центр, Святошино… І нинішній Будинок-музей Михайла Булгакова, або «будинок Турбіних» – на Андріївському узвозі, 38. Саме в цьому будинку жили письменник і його перша дружина Тетяна Лаппа.
Наша столиця пам’ятала і цю пару, і вміння радіти життю, і ескапади імпульсивного письменника, і ломбард (який, на жаль, був «другом» Булгакових), і багато іншого.
В 1918 р. Булгаков практикує у Києві як лікар-венеролог, і столиця знає його спочатку як медика.
А київські театри... В Києві, Булгаков слухав «Аїду», грали «Фауста», найулюбленішу оперу Булгакова. І письменник неодноразово бував на виставах з дружиною.
Київські типи, гумор, фантастику і невловимий гоголівський чар він проніс крізь усе життя. І як би не було, але для Булгакова Київ – це «весна і весна». І впевненість, що все буде добре, каштани цвістимуть...

Булгаков не прийняв революцію, тому що, у вихованого в патріотичному дусі молодого чоловіка, крах монархії, означав катастрофу батьківщини – як джерела всього світлого і дорогого в його житті. Не слід забувати, що дитинство і юність письменника пройшли в любові і відносному благополуччі

Частина російської та української інтелігенції не прийняла Українську революцію, що почалась з ЗУНР, вбачаючи австрійський слід в її організації (адже організатори ЗНУР просували ідею залишитися в складі Австрії), а Українська Радянська республіка в неї асоціювалася з більшовизмом

У роки соціального розлому він зробив свій головний і остаточний вибір – розлучився з професією лікаря і цілком присвятив себе літературній праці. Існує озвучена Булгаковим мотивація цього рішення: він не хотів брати участь в братовбивчій війні (за матеріалами Вікіпедії)

Про свій роман «Біла гвардія», автор сказав, що це найкраще з усього ним написаного. В нашій літературі не так багато творів, де б з такою художньою силою і любов'ю було б розказано про Київ, його парки і історичні пам'ятки. Місто (так іменує Київ автор) – не об'єкт екскурсії, а дійова особа роману.
Як писав Булгаков у нарисі «Киев-город»: «…за рахунком киян, у них було 18 переворотів… Я точно можу повідомити, що їх було 14, причому 10 з них я особисто пережив».
Під час Громадянської війни рівень життя населення значно погіршився. Воєнні дії позначилися також і на сім'ї Булгакових. Зокрема, взимку 1918 року спалили їхню дачу у Бучі.

«Ми зустрілися з Булгаковим після гімназії тільки 1924 року, коли він був уже письменником. Він не зрадив Києва. У п’єсі його «Дні Турбіних» я впізнав вестибюль нашої гімназії і сторожа Максима Холодна Вода – чесного і прилипливого старигана. За лаштунками театру зашелестіли наші осінні київські каштани». Костянтин Паустовський

З київськими подіями революції та Громадянської війни пов’язана «Біла гвардія» – один з програмних творів письменника. Це мабуть самий драматичний період і в житті письменника. Під персонажами роману вгадуються рідні, друзі та знайомі письменника

У «Білій гвардії» автор називає Київ просто Містом – саме так, з великої літери. Але читачі розуміли, про що саме йшла мова. Адже це Місто – «прекрасне в морозі й тумані на горах, над Дніпром». Фактично всі сторінки про Київ – оспівування цього рідного міста: «І було садів у Місті так багато, як у жодному місті світу». Це місто – сакральне, красиве, квітуче, з веселими чуттєвими людьми (про що зазначали інші класики), благодатне – і природою, і святими, і прекрасними жінками, і будівлями...

Попри стереотипи, він не був противником української мови. І не лише тому, що придбав собі український словник (потрібний для написання «Білої гвардії», «Днів Турбіних». Сучасні дослідники творчості письменника знаходять в архівах рукописів «Білої гвардії» чимало «українізмів», які коректори в свій час виправили, вважаючи їх помилками.
Булгаков знайомий і з українською мовою, котра звучала у родині, і з місцевим побутом, історією, культурою. А посилань до українських подій у його творчості більш ніж достатньо. У досить гострому нарисі «Киевские вывески» автор пройшовся по тих, хто терміново українізувалися, але не вивчили мови як слід і претензійно кололи очі своєю «освіченістю», від якої «аж страшно». Висновок письменника тверезий: «По-украински, так по-украински. Но правильно и всюду одинаково».
Булгаков часто бував у Києві, і щемке відчуття до цього міста, любов до нього пронизує його твори. Він не міг жити без Києва і хотів повернутися – назовсім. Але це вже було неможливо.

«Над Дніпром з грішної і окривавленої землі піднімався у чорну, похмуру височінь нічний хрест Володимира. Здаля здавалося, що поперечна перекладина зникла – злилася з вертикаллю, і від цього хрест перетворився на гострий загрозливий меч

Та він не страшний. Усе пройде. Страждання, муки, кров, голод і мор. Меч зникне, а от зорі залишаться, коли і тіні наших тіл і наших діл не залишиться на землі. Немає жодної людини, яка б цього не знала. Так чому ж ми не хочемо звернути свій погляд на них? Чому?» («Біла гвардія»)

«...Булгаков являє собою місцевий феномен — за менталітетом, особливостями характеру, за подіями, які йому випало пережити у Києві від народження і до переїзду до Москви. Він – киянин у своїй любові до Міста, а згодом – у «заздрості» до киян з їхніми «старожитностями», сприйняттям його як «найкращого місця на землі»; у відчутті життєвих звичаїв, явно українських слівцях у текстах»

«Сучасне функціонування Булгакова і його творів як факту культури потребують постійного вивчення та переосмислення... Для цього абсолютно не треба поступатися ним російській культурі – достатньо розуміти, що він – природна частина української культури, до тих пір, поки ми будемо знаходити у його творах важливе, співзвучне нашому життю.» Богдан Мотузенко

БІБЛІОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

Використані джерела

Книги

Статті

Інтернет-джерела

Використані Інтернет-джерела

Биография Булгакова. – URL: https://obrazovaka.ru/alpha/b/bulgakov-mixail-afanasevich-bulgakov-mikhail-afanasyevich
Богдан Мотузенко. Булгаков і Україна. – URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/bulgakov-i-ukrayina
Булгаков Михайло Опанасович: Вікіпедія. – URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Булгаков : хронологічна таблиця. – URL: https://dovidka.biz.ua/bulgakov-hronologichna-tablitsya/
Історія створення роману «Майстер та Маргарита». – URL: https://www.literaturus.ru/2016/05/istorija-sozdanija-master-i-margarita.html
Михаил Булгаков. – URL: https://24smi.org/celebrity/2246-mihail-bulgakov.html
Михаил Афанасьевич Булгаков: цитаты. – URL: https://ru.citaty.net/avtory/mikhail-afanasevich-bulgakov/
Михаил Булгаков: Персона на сайте «Культура». – URL: https://www.culture.ru/persons/8263/mikhail-bulgakov
Неперевершені цитати з роману «Майстер та Маргарита». – URL: https://ukr.media/culture/208215/
Ольга Смольницька. Булгаков і Київ: історія, мистецтво, сучасність. – URL: https://uain.press/blogs/olga-smolnytska-11-817754
Українська революція 1917-1921 рр. на сторінках збірника «Інтелігенція і влада». – URL: http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/5958
Цікаві факти з життя Булгакова. – URL: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-z-zhittya-bulgakova

ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА БУЛГАКОВА В ФОНДАХ БІБЛІОТЕКИ

Книги

Статті

Повнотекстові електронні та мультимедійні видання

Для повернення до даного розділу - використовуйте вертикальну кнопку "Бібліографія"

Для повернення до початку документа - використовуєте стрілку

МИХАЙЛО БУЛГАКОВ В ЕЛЕКТРОННОМУ КАТАЛОЗІ БІБЛІОТЕКИ

Список книжкових видань в ЕК

4И(Англ)Т
B93
Bulgakov Mikhail. The Master and Margarita / Mikhail Bulgakov ; Translated from the Russian by M. Glenny ; with an Introduction by S. Franklin. – London : David Campbell Publishers Ltd, 1992. – 446 с. – (Everyman's Library; 66). – (The Millennium Library)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
Р2
Б90
Булгаков М. А. Романы: Белая гвардия. Жизнь господина де Мольера. Театральный роман. Мастер и Маргарита / М. А. Булгаков ; предисл. Е. Сидорова. – Кишинёв : Лит. артистикэ, 1987. – 768 с. : ил.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
Р2
Б90
Булгаков М. А. Избранные произведения : В 2-х т. Т. 2 / М. А. Булгаков ; сост. и коммент. Л. М. Яновской. – К. : Дніпро, 1989. – 750 с.
Примірники: всього:3 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(2)
Р6
Б90
Булгаков М. А. Избранные произведения в двух томах. Т. 2: Записки покойника (Театральный роман). Повести. Рассказы / М. А. Булгаков ; подгот. текста, сост., библиогр. М. О. Чудаковой. – Минск : Мастацкая літ., 1990. – 543 с.
Примірники: всього:1 - (1)
Р6
Б90
Булгаков М. А. Мастер и Маргарита : роман / М. А. Булгаков. – М. : ООО "Изд-во АСТ": ООО "Транзиткнига", 2004. – 573 с. – (Классика)
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1)
Р6
Б90
Булгаков М.А. Мастер и Маргарита / М. А. Булгаков ; вступ. статья П. Николаева ; худож. Д. Бисти. – М : Художественная литература, 1988. – 384 с. – (Классики и современники. Сов. лит-ра)
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
Р6
Б90
Булгаков М.А. Пьесы. Романы / М. А. Булгаков; сост., вступ. ст. и примеч. В. М. Акимова ; ил. Е. М. Белоусовой. – М : Правда, 1991. – 768 с. : ил.
Примірники: всього:1 - (1)
Р6
Б90
Булгаков М. А. Роман. Пьеса. Повесть. Рассказ : Избр. проза / М. А. Булгаков ; предисл. В. И. Сахарова. – Томск : Кн. изд., 1988. – 416 с.
Примірники: всього:1 - (1)
Р6
Б90
Булгаков М. Белая гвардия ; Мастер и Маргарита : романы / М. Булгаков ; предисл. В. И. Сахарова. – Мн. : Юнацтва, 1988. – 670 с. : ил.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Белая гвардия / М. А. Булгаков ; сост. В. И. Лосев. – М. : Издательство АСТ : Вече, 1999. – 592 с. – (Пушкинская библиотека). – (Библиотека мировой литературы)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
В змісті:
Грядущие перспективы
В кафе
Белая гвардия
Красная корона
Налет
Я убил
Бег
Китайская история
Ханский огонь
Багровый остров
Роковые яйца
Собачье сердце
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Белая гвардия. Жизнь господина де Мольера. Театральный роман. Мастер и Маргарита : Романы / М. А. Булгаков ; Предисл. Е. Сидорова. – Кишинев : Лит. артистикэ, 1988. – 768 с
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Дьяволиада : повести, рассказы, фельетоны, очерки / М. А. Булгаков. – Кишинёв : Лит. артистикэ, 1989. – 608 с.
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(2)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Записки покойника (Театральный роман) / М. А. Булгаков ; сост. В. И. Лосев. – М. : Издательство АСТ : Вече, 1999. – 528 с. – (Пушкинская библиотека). – (Библиотека мировой литературы)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Мастер и Маргарита / М. А. Булгаков ; сост. В. И. Лосев. – М. : Издательство АСТ : Вече, 1999. – 544 с. – (Пушкинская б-ка). – (Библиотека мировой литературы)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Мастер и Маргарита : Роман. Критика и комментарии. Темы и развернутые планы сочинений. Материалы для подготовки к уроку / М. А. Булгаков ; сост., авт. предисл., коммент. и учебно-метод. матер. Э. Л. Безносов. – М. : АСТ ; Олимп, 2001. – 583 с. – (Школа классики. Книга для ученика и учителя). – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Пьесы 1920-х годов : [театральное наследие] / М. А. Булгаков. – 2-е изд., стер. – Ленинград : Искусство, 1990. – 591 с. : ил.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Собрание сочинений : в 10 т.. Т. 8: Театральный роман : роман / М. А. Булгаков ; сост. В. Петелин, худ. Г. Д. Расторгуев . – М. : Голос, 1999. – 692 с. : фото. – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Собрание сочинений : в 10 т.. Т. 10: Письма. Дневники / М. А. Булгаков ; сост. В. Петелин, худ. Г. Д. Расторгуев. – М. : Голос, 2000. – 635 с. : фото. – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Собрание сочинений : в 10 т.. Т. 9: Мастер и Маргарита / М. А. Булгаков; сост. В. Петелин. – М. : Голос, 1999. – 608 с. : фото. – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич. Собрание сочинений : в 10 т.. Т. 7: Последние дни / М. А. Булгаков ; сост. В. Петелин, худ. Г. Д. Расторгуев. – М. : Голос, 1999. – 758 с. : фото. – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
Р6
Б90
Булгаков Михайло Опанасович. Майстер і Маргарита : роман / М. О. Булгаков ; пер. з рос. М. А. Білоруса ; передмова і примітки Н. П. Євсаф`євої. – Харків : Фоліо, 2006. – 415 с. – (Бібліотека світової літератури)
Примірники: всього:5 - (5)
8И(075.2)
З-35
Зарубіжна література : хрестоматія для 11 кл. згідно з новими учбовими програмами / упоряд. В. М. Скрипник. – Донецьк : ВКФ "БАО", 2000. – 896 с
Примірники: всього:3 - ЗБЕРІГАННЯ(2), НАВЧ. ВІДДІЛ(1)
8И(075.2)
З-35
Зарубіжна література XX століття : підр. для 11 кл. середн. загальноосвіт. шк., ліцензії та гімназії / за ред. М. І. Борецького. – Л. : Світ, 2000. – 452 с
Примірники: всього:5 - НАВЧ. ВІДДІЛ(3), ЗБЕРІГАННЯ(2)
8И(075.2)
З-35
Зарубіжна література ХХ століття : посібник для 11 кл. / за ред.: О. М. Ніколенко, Н. В. Хоменко Т. М. Конєвої. – К. : ВЦ "Академія", 1998. – 320 с. – (Старшокласникам і абітурієнтам)
Примірники: всього:9 - НАВЧ. ВІДДІЛ(7), ЗБЕРІГАННЯ(2)
8И(075.2)
З-35
Зарубіжна література. 10-11 класи : Стислий виклад змісту всіх творів за новою шкільною програмою / авт.-упоряд. І. Л. Столій. – Х. : Ранок : Веста, 2001. – 672 с. – (Дайджест)
Примірники: всього:2 - НАВЧ. ВІДДІЛ(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
8Р6
К65
Кончаковский А. П. Киев Михаила Булгакова : фотографии, документы, открытки из государственных и частных архивов : фотоальбом / А. П. Кончаковский, Д. В. Малаков. – Киев : Мыстэцтво, 1990. – 283 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
8И(07)
К78
Кращі уроки зарубіжної літератури. Вип. 2 / уклад. Є. І. Науменко. – Х. : Основа, 2010. – 266 с. – (Бібліотека журналу "Вивчаємо українську мову та літературу" ; вип. 7 (80)
Примірники: всього:1 - НАВЧ. ВІДДІЛ(1)
8(075.2)
Л64
Литература 20 века. 11 класс : хрестоматия : учеб. пособ. для 11 кл. ср. общеобраз. шк. / сост. К. М. Пахарева. – К. : Освита, 1993. – 592 с
Примірники: всього:12 - НАВЧ. ВІДДІЛ(12)
8У
П50
Поліщук Я. Пейзажі людини: тринадцять історій зі світу літератури / Я. Поліщук. – 2-ге вид. – Харків : Акта, 2013. – 481 с
Примірники: всього:1 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
8И(075.2)
Р89
Русская и зарубежная литература. 10-11 классы : Краткое изложение содержания всех произведений новой школьной программы. Тексты стихотворений / <авт.-состав.> Р. Е. Хворостяная, Л. Б. Бей, Н. М. Божко. – Х. : Ранок : Веста, 2002. – 848 с. – (Дайджест)
Примірники: всього:3 - НАВЧ. ВІДДІЛ(1), ЗБЕРІГАННЯ(2)
378
С78
Сташкевич, Олександр Дмитрович. Кафедрали / О. Д. Сташкевич ; [рец. Л. П. Зінченко]. – Вінниця, 2009. – 240 с. : іл.
Примірники: всього:2 - БІБЛОГР(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
8Р6
С91
Сухих, Игорь Николаевич. Книги XX века : русский канон : эссе / И. Н. Сухих. – М. : Независимая газета, 2001. – 352 с. – (Пушкинская библиотека). – (Литературоведение)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
38
Т65
Традиція і національно-культурний поступ : збірник наукових праць / ред. кол.: Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський, В. М. Шейко ; МОН України ; Харківський державний університет ім. І. П. Котляревського. – Харків : НТУ "ХПІ", 2005. – 336 с
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
8И(075.2)
Щ15
Щавурський Борис Богданович. Зарубіжна література. 11 кл. : посібник-хрестоматія / Б. Б. Щавурський, С. В. Музика. – Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2000. – 672 с.
Примірники: всього:5 - НАВЧ. ВІДДІЛ(3), ЗБЕРІГАННЯ(2)

Список статей з періодики в ЕК.

Алексеева А. П. Эсхатологический код как сюжетообразующее начало в "Реквиеме" П. Корина и в "Мастере и Маргарите" М. Булгакова / А. П. Алексеева, О. А. Зверева // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2008. – № 4. – С. 32-38.
Алексєєва Т. В. Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова : урок / Т. В. Алексєєва // Все для вчителя. – 2013. – Травень (№ 5). – С. 3-11.
Астахин Лев. О загадочных персонажах и тайнах в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита". Опыт их прочтения в соотнесенности с историческими событиями и прототипами / Л. Астахин // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 9. – С. 56-59
Бакулина Т. М. Урок-игра "Счастливый случай" (по произведениям М. Булгакова) / Т. М. Бакулина // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2010. – № 5. – С. 74-81
Баліна К. "Рукописи не горять". Урок за романом Булгакова "Майстер і Маргарита" : 11 клас / К. Баліна // Зарубіжна література в школах України. – 2008. – № 4. – С. 60-62
Балтак Т. Ф. Идеи и образы повести М. А. Булгакова "Собачье сердце" : [урок] / Т. Ф. Балтак // Русский язык и литература в школах Украины. – 2011. – № 11. – С. 30-32.
Баранова Т. О. М. О. Булгаков "Майстер і Маргарита" : 11-й клас / Т. О. Баранова // Зарубіжна література в школі. – 2015. – № 17/18. – С. 23-27
"Білу гвардію" перекладуть українською // Вісник Книжкової палати. – 2008. – № 9. – С. 14
Близнюк Е. Г. Проблема нравственного выбора в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" : 11-й класс / Е. Г. Близнюк // Русский язык и литература в школах Украины. – 2012. – № 2. – С. 14-18
Богданов Н. Н. "В одну любовь мы все сольёмся вскоре..." : М. А. Булгаков и А. К. Толстой / Н. Н. Богданов // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2012. – № 4. – С. 15-28
Богданов Н. Н. "В одну любовь мы все сольёмся вскоре..." : М. А. Булгаков и А. К. Толстой / Н. Н. Богданов // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2012. – № 5/6 . – С. 32-41
Бодяко Л. В. М. Булгаков "Собаче серце" : 11-й клас / Л. В. Бодяко // Зарубіжна література в школі. – 2019. – № 15/16. – С. 31-34
Бочкарьова О. Р. М. О. Булгаков. "Майстер і Маргарита" : 11-й клас / О. Р. Бочкарьова // Зарубіжна література в школі. – 2014. – № 17/18. – С. 39-42.
Бочкарьова О. Р. Утвердження цінності творчості і кохання у романі М. О. Булгакова "Майстер і Маргарита" : 11-й клас / О. Р. Бочкарьова // Зарубіжна література в школі. – 2013. – № 20. – С. 23-25.
Бояршинова С. І. Два уроки з вивчення роману "Майстер і Маргарита" М. Булгакова / С. І. Бояршинова // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 6. – С. 26-29
Будлянская А. А. Своеобразие осмысления библейской проблемы борьбы добра со злом в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" / А. А. Будлянская // Русский язык и литература в школах Украины. – 2012. – № 1. – С. 30-35
Буров С. Г. Булгаков как одна из тайн "Доктора Живаго" / С. Г. Буров // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2010. – № 1. – С. 12-26
Васильева Е. С. Тема любви и творчества в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" : урок литературы в 11-м классе с использованием информационно-коммуникационных технологий / Е. С. Васильева // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2014. – № 5/6. – С. 69-75.
Віленський Ю. Той, хто наважився бути самим собою : Погляд на найбільш крамольний твір письменника через 85 років після допиту в ОДПУ з приводу "Собачого серця" / Ю. Віленський // День. – 2011. – 13-14 травня (№ 80-81). – С. 23.
Воронова М. Михаил Булгаков : Восхождение / Мальвина Воронова // Личности. – 2013. – № 8. – С. 6-29.
Вшивкова Нина Леонидовна. "Сам человек и управляет!" : По рассказу М. А. Булгакова "Стальное горло", VІІ класс / Н. Л. Вшивкова // Литература в школе. – 2009. – № 6. – С. 43-46.
Головач С. О. Загадковий М . О . Булгаков та його роман «Майстер і Маргарита». 11-й клас / С. О. Головач // Зарубіжна література в школі. – 2017. – № 21/22. – С. 64-71.
Горшкова Н. Э. Mikhail Afanassjewitsch Bulgakow : [М. А. Булгаков] / Н. Э. Горшкова, К. Бергмайер // Иностранные языки в школе. – 2011. – № 7. – С. 2-6.
Греков А. А. Безлунье : Непрожитая жизнь Михаила Булгакова : фарс-фантасмагория в четырёх видениях с прологом и эпилогом / А. А. Греков // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2013. – № 2. – С. 47-63.; Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2013. – № 3/4. – С. 101-124.
Грушко С.П. Рассказ-очерк М. А. Булгакова "№ 13. – Дом Эльпит-Рабкоммуна" / С.П. Грушко // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2008. – № 4. – С. 25-31.
Гукова О. О. Дива, що відбуваються на осі кохання : до проведення уроку за романом Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" / О. О. Гукова // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 39-40.
Дергилева О. С. Гоголевские цитаты у М. А. Булгакова / О. С. Дергилева // Русская речь. – 2012. – № 4. – С. 37-39
Дергилева О. С. Пословицы и поговорки у М. А. Булгакова / О. С. Дергилева // Русская речь. – 2010. – № 1. – С. 100-102.
Євілевич Н. "Настане царство істини". Конспект узагальнюючого уроку за романом М. Булгакова "Майстер і Маргарита". 11 клас / Н. Євілевич // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – № 11. – С. 47-48
Жукова О. В. "Як розрізнити добро і зло?" (за романом М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита") : 11-й клас / О. В. Жукова // Зарубіжна література в школі. – 2012. – № 20. – С. 32-35
Затолочна Р. Світ біблійної давнини та радянської дійсності у романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита" : [урок] / Раїса Затолочна // Світова література. – 2013. – Жовтень (№ 19). – С. 39-41.
Захарченко Наталія. "Чим вгамувати спраглу душу?" : Етичні категорії в контексті уроку зарубіжної літератури / Н. Захарченко // Зарубіжна література . – 2009. – Липень( № 21/24). – С. 30-40.
Исаева Елена. О проблемах и поиске новых методических путей изучения жизни и творчества Михаила Булгакова в школе / Е. Исаева // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – № 5. – С. 8-11
Клименко Т. М. Булгаков "Майстер і Маргарита" : цикл уроків : 11-й клас : [6 уроків] / Тетяна Клименко // Світова література. – 2014. – Грудень (№ 24). – С. 22-35.
Климова Валентина. За методикою критичного мислення. Матеріали до вивчення роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита" / Валентина Климова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 6. – С. 35-38
Коваленко Валентина. Подтекст как ключ к пониманию модернистского произведения. Урок-расшифровка романа М. Булгакова "Мастер и Маргарита" / Валентина Коваленко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – № 2. – С. 50-56
Коваленко Т. Ф. Інтелектуальне багатоборство за романом М. О. Булгакова "Майстер і Маргарита" / Т. Ф. Коваленко // Зарубіжна література в школі. – 2014. – № 19/20. – С. 77-79.
Коновальчук Ю. В. Художественная криптография и ее дешифровка в пьесе М. Булгакова "Кабала Святош" ("Мольер") / Ю. В. Коновальчук // Русский язык, литература, культура в школе и вузе.. – 2008. – № 4. – С. 18-23..; № 5. – С. 24-28.
Космач Н. Мудрослов Майстра : Життя і творчість М. Булгакова крізь призму його крилатих висловів / Н. Космач // Світова література. – 2013. – Травень (№ 10). – С. 19-35
Космач Н. Попередження людству : урок позакласного читання за повістю М. Булгакова "Собаче серце" : 11-й клас / Н. Космач // Світова література. – 2013. – Травень (№ 10). – С. 36-38.
Космач Н. Світло. Вогонь. Політ : Журфікс (музично-творчий захід) до дня народження М. Булгакова / Н. Космач // Світова література. – 2013. – Травень (№ 10). – С. 39-41.
Косоноцька І. Тричі йому являлась любов, або Великий містифікатор кохання : [про Михайла Булгакова] / Ірина Косоноцька // Україна молода. – 2016. – 9 листопада (№ 142). – С. 9.
Костенко Ю.В. Резонанс. У математичному вимірі : Інтегрований урок з вивчення роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита". 11 клас. / Ю.В. Костенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 1. – С. 32-34.
Куцопал Ірина. "Рукописи не горять!", або Трагізм і велич долі митця (Майстра) у романі М. Булгакова "Майстер і Мргарита" / Ірина Куцопал // Зарубіжна література в школах України. – 2016. – № 2. – С. 59-61
Литвиненко О. Майстер і... : М. Булгаков / О. Литвиненко // Зарубіжна література. – 2005. – Черв.(№ 21-24). – С. 49-52.
Лысюк Н. А. Камо грядеши? (концепция развития общества в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита") / Н. А. Лысюк // Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в школе и вузе : сборник научных работ / ред. кол.: Л.А. Кудрявцева, Л. В. Вознюк, Е. П. Голобородько. – К., 2006. – С. 258-264
Майстер на всі часи : до 125-річчя від дня народження М. О. Булгакова (1891-1940) // Календар знаменних і пам‘ятних дат. – 2016. – № 2. – С. 71-83
Майстренко О. В. Урок розвитку мовлення (усно) "Художній фільм "Майстер і Маргарита" режисера В. В. Бортка як кінематографічна версіяі однойменного роману М. О. Булгакова" : 11-й клас / О. В. Майстренко // Зарубіжна література в школі. – 2015. – № 5/6. – С. 8-14.
Мамонова С. Н. Методика проведения уроков-мастерских по изучению биографии писателя / С. Н. Мамонова, В. Г. Овчарова // Русский язык и литература в школах Украины. – 2012. – № 9. – С. 18-24
Мартинчук Н. Євангеліє від Булгакова : Переосмислення євангельських сюжетів і образів у романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита", 11 клас / Н. Мартинчук // Зарубіжна література . – 2008. – Жовтень (№ 38-39). – С. 3-6.
Марчик Олена. М. Булгаков. "Майстер і Маргарита" : Трагізм долі митця. Урок світової літератури, 11 клас / Олена Марчик // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 10. – С. 25-29
Марчик Олена. М. Булгаков. "Майстер і Маргарита" : Трагізм долі митця. Урок світової літератури, 11 клас / Олена Марчик // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 10. – С. 25-29
Мегедь І. Інтермедіальність художнього твору. Музичні коди в романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита". 11 клас / І. Мегедь // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – № 6. – С. 51-56
Мигальчинская В. Загадка рассказа Леонида Андреева "Иуда Искариот". Заседание литературного кружка во время изучения творчества М. Булгакова / В. Мигальчинская // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – № 12. – С. 37-40
Михаил Булгаков. "Мастер и Маргарита" // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 7/8. – С. 139-146
Назарец В. Глаза булгаковських персонажей / В. Назарец // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – № 1. – С. 18-19
Назарец В. Н. Булгаков тайный / В. Н. Назарец // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 9-23.
Назарець В. М. Проблематика і система образів роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита" / В. М. Назарець, Г. В. Фінчук // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 2-9
Недашківська Я. В. Київ у житті та творчості митців / Я. В. Недашківська // Зарубіжна література в школі. – 2008. – № 19. – С. 22-25.
Никифорова С. Н. Грамматические средства создания комического (сатирического) эффекта в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" / С. Н. Никифорова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2010. – № 1. – С. 33-39
Никифорова С. Н. О своеобразии диалога в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" / С. Н. Никифорова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2012. – № 3. – С. 56-60
Никифорова С. Н. Роман М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" - мениппея / С. Н. Никифорова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2009. – № 3. – С. 25-29.
Никифорова С. Н. Художественное время и пространство в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" / С. Н. Никифорова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2011. – № 3. – С. 21-30
Новикова Е.А. Система уроков по М. А. Булгакову (Жизненный и творческий путь писателя, его роман "Мастер и Маргарита") / Е. А. Новикова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2008. – № 4. – С. 44-53.
Озерова Н.Г. Українські культуреми в російському художньому дискурсі 20-х років ХХ ст.- / Н. Г. Озерова // Мовознавство. – 2005. – № 3-4. – С. 126-131
Остапенко Т. С. Урок-практикум "Тема добра і милосердя в романі М. О. Булгакова "Майстер і Маргарита" / Т. С. Остапенко // Зарубіжна література в школі. – 2014. – № 19/20. – С. 21-23
Паславська О. Митець і влада : На матеріалі життєвого і творчого шляху Ю. Яновського та М. Булгакова / Оксана Паславська, Катерина Соджак // Світова література. – 2013. – Жовтень (№ 19). – С. 14-17
Пахарева Т. А. Жара, обида и фокусы с разоблачением (ещё о возможных претекстах "Мастера и Маргариты") / Т. А. Пахарева // Русский язык, литература, культура в школе и вузе.. – 2010. – № 5. – С. 5-8
Пулина Г. А. "Каждому будет дано по его вере" : к изучению романа Булгакова "Мастер и Маргарита" / Г. А. Пулина // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 32-34.
Радченко С. Традиции карнавальной культуры в прозе Михаила Булгакова / Симон Радченко // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2012. – № 2. – С. 69-73.
Разливаева Елена Николаевна. Мастер у истоков бессмертия. М. А. Булгаков. "Похождения Чичикова" / Е. Н. Разливаева // Литература в школе. – 2009. – № 1. – С. 21-23.
Разуменко Т. Гротескные образы Булгакова / Татьяна Разуменко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 28-31
Рогозинский В. Медовый месяц Михаила Булгакова : Киевская феерия / В. Рогозинский // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2009. – № 5. – С. 2-56.
Рогозовская Т. А. В. П. Некрасов и М. А. Булгаков / Т. А. Рогозовская // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2011. – № 3. – С. 39-51.
Росіцька Ірина. Літературний детектив "Справа громадянина Воланда" : Спроба компаративного аналізу роману Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" та драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". Урок світової літератури, 11 клас / Ірина Росіцька // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 10. – С. 19-24
Росіцька Ірина. Літературний детектив "Справа громадянина Воланда" : Спроба компаративного аналізу роману Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" та драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". Урок світової літератури, 11 клас / Ірина Росіцька // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 10. – С. 19-24
Росовецкий С. К. О динамике читательского восприятия романа М. Булгакова "Мастер и Маргарита" (заметки) / С. К. Росовецкий // Русский язык, литература, культура в школе и вузе.. – 2009. – № 4. – С. 37-40.
Рудницька Ольга. Образ митця на тлі епохи в романах Валер'яна Підмогильного "Місто" та Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" : бінарний інтегрований урок української й зарубіжної літератури / Ольга Рудницька, Галина Шкамарда // Дивослово. – 2019. – № 9. – С. 7-12
Савицька О. Михайло Булгаков і його будинок : 15 травня виповнюється 120 років від дня народження письменника / О. Савицька // День. – 2011. – 13-14 травня (№ 80-81). – С. 22-23.
Саврин А. А. Урок-игра по роману М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" / А. А. Саврин // Русский язык и литература в школах Украины. – 2008. – № 8. – С. 38-39.
Секирина Валентина. Диалог Булгакова и Достоевского о духовных ценностях / Валентина Секирина // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 77-81
Селюмінова О. В. Серія уроків за романом М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита" / О. В. Селюмінова // Зарубіжна література в школі. – 2009. – № 11/12. – С. 3-11.
Сидоренко Н. Н. История любви Мастера и Маргариты. Утверждение ценности творчества и любви и их спасительной силы в судьбах героев романа М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" : 11-й класс / Н. Н. Сидоренко // Русский язык и литература в школах Украины. – 2013. – № 11. – С. 18-19.
Сиренко И. А. Великие киевляне. Михаил Булгаков / И. А. Сиренко // Країна знань. – 2013. – № 5. – С. 42-47
Старкова Е. В. "Всё остальное прыгало, светилось и менялось" : [о языке романа М. Булгакова "Мастер и Маргарита"] / Е. В. Старкова // Русская речь. – 2012. – № 1. – С. 12-17
Суринова Л. Н. Москва 30-х годов : урок по роману М. Булгакова "Мастер и Маргарита" в 11 классе / Л. Н. Суринова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2012. – № 3. – С. 68-69.
Таратута С. Каково оно, будущее человечества? Урок-беседа по роману М. Булгакова "Мастер и Маргарита" : 11 клас / С. Таратута // Зарубіжна література в школах України. – 2007. – № 1. – С. 55-57
Телегина З. Образ Дома в пьесе М. Булгакова "Дни Турбиных" и повести А. Платонова "Котлован" / З. Телегина // Зарубіжна література . – 2008. – Жовтень (№ 38-39). – С. 20-22.
Телицкая Н. "Рукописи не горят" : заключительный урок по роману М. Булгакова "Мастер и Маргарита" / Наталья Телицкая // Світова література. – 2013. – Жовтень (№ 19). – С. 12-13.
Тимченко Світлана. Ассоциативный подтекст романа М. Булгакова "Мастер и Маргарита": Компаративно-культурологический анализ / Світлана Тимченко // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – № 4. – С. 30-32
Титаренко О. О. Вплив філософських поглядів Г. С. Сковороди на літературну концепцію роману М. О. Булгакова "Майстер і Маргарита" : 10-й клас / О. О. Титаренко // Зарубіжна література в школі. – 2014. – № 17/18. – С. 43-48
Тіхомірова Оксана. На що натякав Михайло Булгаков у романі "Майстер і Маргарита"? / Оксана Тіхомірова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2016. – № 10. – С. 56-58
Тіхомірова Оксана. Чи було серце у Шарикова? / Оксана Тіхомірова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2017. – № 12. – С. 40-42
Ужанков Александр. Прелестный роман Михаила Булгакова : Дьяволиада в "Мастере и Маргарите" / Александр Ужанков // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 10. – С. 40-46
Успенська Л. Г. М. А. Булгаков "Майстер і Маргарита" : 11-й клас : [5 уроків] / Л. Г. Успенська // Зарубіжна література в школі. – 2016. – № 3/4. – С. 35-43.
Фокіна І. П. Діалектика Добра і Зла (за романом Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита") : Інтегрований урок для 11 класу ( зарубіжна література, історія, СХК) / І. П. Фокіна, О. П. Байдалюк // Зарубіжна література в школі. – 2008. – № 20. – С. 38-47.
Форсюк В. "Рукописи не горять..." : М. Булгаков "Майстер і Маргарита" : [урок] / Валентина Форсюк // Світова література. – 2013. – Жовтень (№ 19). – С. 4-11.
Чайковський Владислав. Мотиви творчості Григорія Сковороди в романі Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" / Владислав Чайковський // Зарубіжна література в школах України. – 2017. – № 12. – С. 5-7
Чухненко Ю. М. Найди себя : материалы к изучению романа Михаила Булгакова "Мастер и Маргарита" / Ю. М. Чухненко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 34-38.
Шаннани Н. В. Методические рекомендации к изучению повести М. Булгакова "Собачье сердце". 11 класс / Н. В. Шаннани // Русский язык и литература в школах Украины. – 2009. – № 12. – С. 14-16.
Шевченко А. Навчальний проект за романом М. Булгакова "Майстер і Маргарита" / Алла Шевченко // Світова література. – 2013. – Жовтень (№ 19). – С. 18-23
Шошура С. Украина в романе М. Булгакова "Белая гвардия" / С. Шошура // Зарубіжна література в школах України. – 2007. – № 4. – С. 21-22
Штанько Л. І. Два уроки з вивчення роману М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита" : 11-й клас / Л. І. Штанько // Зарубіжна література в школі. – 2013. – № 15/16. – С. 72-75.
Щербенко Э. В. Отредактированная рукопис : К смыслу названия "Мастер и Маргарита" / Э. В. Щербенко // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2014. – № 5/6. – С. 50-53.

Список повнотекстових електронних та мультимедійних видань

C,1
F93
Аудиокниги по русской литературе [Электронный ресурс] : [сборник]. – Электрон. звук. и граф. дан. в формате .mp3, .jpg. – Ел. опт. диск (DVD-ROM) Примірники: всього: 1 - ЗЕІ(1)
8Р
И32
Из Інтернет-библиотеки Im Werden: русские писатели: биографии, творчество. – Ел. опт. диск (DVD-ROM) Примірники: всього: 1 - ЗЕІ(1)
Булгаков Михаил. Белая гвардия [Электронный ресурс] / М. Булгаков. – Електронний текст в форматі .pdf. – М. : Правда, 1989. – 293 с. – Ел. жорстк. диск
Булгаков Михаил. Мастер и Маргарита [Электронный ресурс] / М. Булгаков. – Електронний текст в форматі .pdf. – 552 с. – Ел. жорстк. Диск
Булгаков Михаил. Роковые яйца [Электронный ресурс] / М. Булгаков. – Електронний текст в форматі .pdf. – 83 с. – Ел. жорстк. диск
Булгаков Михаил. Собачье сердце [Электронный ресурс] / М. Булгаков. – Електронний текст в форматі .pdf. – 106 с. – Ел. жорстк. диск
Булгаков Михаил. Уроки судьбы [Электронный ресурс] / М. Булгаков. – Електрон. текст в форматі .pdf. – 501 с. – Ел. жорстк. диск
Варламов А. Н. Михаил Булгаков [Электронный ресурс] / А. Варламов. – Електронний текст в форматі .djvu. – Москва : Молодая гвардия, 2008. – 840 с. – Ел. жорстк. диск : іл. – (Жизнь замечательніх людей ; Вып. 1339)
История русской литератури XX века (20-90-е годы). Основные имена [Электронный ресурс] / ред. С. И. Кормилов ; под ред. С. И. Кормилова. – Електронний текст в форматі .pdf. – 345 с. – Ел. жорстк. диск
Русские писатели XX века от Бунина до Шукшина [Электронный ресурс] : учеб. пособие / О. П. Быкова, Н. Н. Белякова, М. М. Глушкова ; под ред. Н. Н. Беляковой, М. М. Глушковой. – Електр. текст в форматі .pdf. – М. : Наука, 2012. – 206 с
Примірники: всього:1 - МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)

«РЕАЛІСТ ТА МІСТИК»

ДО 130-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ОПАНАСОВИЧА БУЛГАКОВА:
ВІРТУАЛЬНА МУЛЬТИМЕДІЙНА ВИСТАВКА

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ